Чи існують нині відлюдники? Є люди, які зовсім не потребують спілкування, бо для них комфортно залишатися на самоті, жити ізольовано від світу. А якщо вони обіцяли прожити так ціле життя? І дали обітницю мовчання? Не повірите, але такі люди є і сьогодні. Монаший орден камедулів – один з найзагадковіших та наймістичніших орденів Католицької церкви. Якщо …
На жаль, наше сучасне життя сповнене стресу і тривоги. Робота, сім’я, особисті стосунки — все це може викликати у нас почуття втоми, напруження і безпорадності. Найкращий спосіб перевантажитися — поїхати у мандри світом. У таких випадках подорожі можуть стати відмінним способом впоратися з негативними емоціями й відновити душевну рівновагу.
Коли згадую свою подорож в Непал, то з певністю можу сказати, що вона зайняла особливе місце у моїй колекції спогадів. Чому? Пробувши у Непалі більше тижня, його важко описати коротко. Непал – це таке місце на Землі, яке не схоже на інші, не схоже ні на яку іншу європейську країну. Тут я почувалася трохи збентежено, бо часто потрапляла в ситуації, коли не знала, як реагувати і як поводитися. Непал – бідний, шумний і активний – у містах і неймовірний, щасливий і величний – поза ними.
Мабуть, кожен хоч раз у житті коли-небудь чув фразу “Подорожі розширюють світогляд”. Тепер і я впевнено можу сказати, що так воно і є. Якщо б мене зараз запитали, чому я обрала саме Македонію, то я б відповіла відверто, що не знаю. Македонія не була країною моєї мрії. Я взагалі нічого про неї не знала, аж поки не почала готуватися до поїздки. Але обставини складалися так, що квитки я купувала саме туди. І я вірю, що це було не випадково.
На карті мандрівника найцікавіша дорога та, якої немає на популярних туристичних маршрутах. Прокладати нові туристичні шляхи самому, відкривати міста в які мало хто їздить – то є смак подорожі для справжніх гурманів. Чи знали ви, що у Польщі є своя “мала Москва”?
А ви любите подорожувати наодинці? Одного разу я спробувала і отримала величезне задоволення. Тепер стараюся завжди так робити. Коли подорожую одна, то краще пізнаю країну, в якій перебуваю. Тоді не відволікаюся, а головне – зникає страх перед невідомим.
Там, де високі Татри короною гір здіймаються аж до неба, розкинулися мальовничі пейзажі Словаччини. Не кожен знає, що в долині річки Попрад, далеко від територіальних кордонів України було аж 26 українських сіл. Українці-русини історично заселяли цю землю, яку називали Срібна земля. Сьогодні їх нащадки залишаються на цих землях, відрізані від українського світу все ж зберігають мову та традиції.
Запорука вдалого відпочинку і подорожі – це завжди планування. У складі “експедиції” з 9-ти чоловік ми чітко знали, що хотіли побачити. А хотіли ми побачити найвіддаленішу країну Європи – Ісландію. «Хотіли» значно більше, але плануючи час перебування, могли обирати між п’ятьма і десятьма днями перебування. Тому перша, тестова поїздка мала бути п’ятиденною. Цього достатньо, щоб встигнути захопитись країною настільки, аби сильно захотіти повернутися сюди ще раз.
Є такі туристичні місця для мандрівників не зі слабкими нервами. Звичайно, прогулянками по цвинтарях та некрополях уже нікого не здивуєш, а як щодо церкви, стіни та стеля якої зроблені з людських кісток? Якщо ризикуєте спробувати, і не боїтеся таких «екзотичних» місць, їдьте до Чехії та Польщі. Там є дві такі Церкви.
