Нетуристична Польща: Легніца – «мала Москва» і чудо Євхаристії

legnica

З отриманням безвізу, українці стали подорожувати втричі більше. Найчастіше українські туристи їдуть до Польщі. Не дивно, адже сусідня країна багата на фантастичної краси замки, національні природні парки, пруські містечка, старовинні костели. Але є міста, які малопопулярні, навіть, серед поляків, і тим не менше, мають свою неповторну атмосферу та шарм в який хочеться зануритися після великих шумних міст.

Одне з таких – місто Легніца, старе понімецьке місто на Заході Польщі, яке стало всесвітньовідомим після фільму «Мала Москва» та.. дива Євхаристії, що сталося у місцевому костелі кілька років тому.

legnica3

Незважаючи на це, місто Легніца, – з тих міст, які ще не відкриті для туристичних мап, і тому зберігає свою самобутність без шумних натовпів. Сюди їдуть за спокоєм та натхненням. Тут шукають атмосферу польського міста, яке пам’ятає княжий період Польщі, німецький період розбудови, впливи Реформації та радянську окупацію. Всі ці важкі вітри історії досі дують в довгих коридорах вулиць Легніци. На темних будинках з червоної цегли, та на розбитих часом кварталах застигла жива історія, яка залишає свої німі декорації для зйомок фільмів і сьогодні.

Легніца – місто у Нижньосілезькому воєводстві Польщі. Колиска королівства польських П’ястів і останнє місто Польщі, яке пам’ятало напади Батия та золотої орди, бо далі Легніци Батий з військом ніколи не дійшов до Європи. Нині – це місто робітників, центр видобування міді у Польщі. На вулицях Легніци донині сильно відчуваються впливи радянського часу.

Тридцять років переважаюча більшість населення міста – це були радянські солдати та офіцери. У 1945 році Легніца, як і вся Сілезія, була окупована радянською армією в ході так званого визволення Східної Німеччини. На той час, велика частка німецького населення покинули місто, побоюючись помсти радянських військ, але багато хто повернувся після німецької капітуляції. У 1945 році, місто було передане Польщі.

leg

З 1945 по 1984 у місті дислокувався штаб радянської армії, тому у Польщі Легніцу називали «Малою Москвою». Кілька років тому про історію міста був знятий однойменний фільм.

Через місто протікає одразу три річки: Кочава, Вержбяк і Чорна Вода. Прогулюючись берегом, натрапляєш на чудову панораму костелу в якому кілька років тому сталося щось дивне. Сьогодні, це називають другим польським «євхаристійним дивом», і четвертим у світі, після чуда крові святого Януарія в Італії.

Історія «євхаристійного чуда» в Легниці така. На Різдво 2013 року освячена гостія впала на підлогу. Її підібрали і помістили в посудину з водою, де, за римо-католицьким звичаєм, її треба було розчинити. Однак незабаром на євхаристійному хлібі з’явилися червоні плями. Тодішній єпископ Легниці Стефан Ціхій створив комісію для розслідування цього феномена. У лютому 2014 року фрагмент гостії передали на аналіз у лабораторію.

За даними дослідження, яке робили в інституті судової медицини, фрагмент містив волокна м’язу, дуже схожого на серце. Аналізи також показали, що це була частина людської плоті, що зазнала поранення.

У січні 2016 року результати аналізів, які свідчили про наявність ознак євхаристійного чуда, представив єпископ Керніковський у Римі, в конгрегації віровчення. У квітні, отримавши відповідні рекомендації з Ватикану, він розпорядився підготувати місце для поклоніння реліквії. В костелі можна неозброєним оком побачити перевтілену гостію, яка справді схожа на шматок людського м’яза.

leg_3

Центр міста Легніца затишний і типово європейський: площа Ринок, одразу з трьома катедрами, затишні вулиці, будинки пруської забудови типові для понімецьких польських міст. Діє в Легніці велика спільнота українців греко-католиків. Є велика сучасна церква Успіння Діви Марії. Переважна більшість прихожан греко-католиків, поселені в Нижній Сілезії в 1947 році в ході так званої акції “Вісла”, і їх нащадки. Вони походять в основному з Лемківщини,Перемишля та Любліна. Але Легніца, це досі не відкрита туристична перлина Польщі, яка має свій шарм, свою таємницю і своє диво..

yarynaMatviiv

фото автора