Коли згадую свою подорож в Непал, то з певністю можу сказати, що вона зайняла особливе місце у моїй колекції спогадів. Чому? Пробувши у Непалі більше тижня, його важко описати коротко. Непал – це таке місце на Землі, яке не схоже на інші, не схоже ні на яку іншу європейську країну. Тут я почувалася трохи збентежено, бо часто потрапляла в ситуації, коли не знала, як реагувати і як поводитися. Непал – бідний, шумний і активний – у містах і неймовірний, щасливий і величний – поза ними.
Коли я опинилася у зовсім новому, тобто відмінному від знайомого європейського середовища місці, то часто не знала як реагувати на ці контрасти – вбогості і щастя в простоті. Саме ця подорож показала мені три речі, які навчили мене у подальшому більше цінувати життя та любити оточуючих. Це – відкритість, цікавість та бідність. Все це – Непал.
Відкритість
Тепер Непал – це країна, яка мені асоціюється найперше з відкритими та щирими людьми. Непал – це усмішки на обличчі і привітність. Саме слово привітання «намасте» означає «сповнені усмішкою та радістю». З певністю можу сказати, що так воно і є. Побачивши колорит цієї країни, я зрозуміла, що у світі є місця, де люди живуть без зручностей цивілізованого світу, зовсім по-іншому, ніж ми, європейці звикли. Для мене завжди невід’ємною складовою кожної подорожі є подолання усіх звичок, які були так сильно вкорінені у моєму щоденному житті. Особливо, коли раптом втрачаю доступ до найрізноманітніших побутових «домашніх» ритуалів, до улюбленої крамниці, улюбленого дивану і улюбленої кав’ярні. Саме це я й пережила у Непалі.
Бідність
Перше, що кидається в очі по приїзді у Катманду, найбільше місто і столицю Непалу. Так, це бідність та розруха, пил і сміття, яскравий одяг та смугла шкіра. Бідні, але щасливі та щирі водночас! Непальці бідніші за більшість європейських країн, і я мала змогу порівняти як їх достаток впливає на них самих та оточуючих. Для мене ця подорож стала ідеальною можливістю праці над собою. Для мене це означає подорож в глибину свого серця, власного «Я». Коли я побачила босих, голодних, але щасливих людей і порівняла своє життя з їхнім життям, то мала нагоду дізнатися щось нового про себе саму. Краєвиди, смаки місцевої кухні і усмішки жителів Непалу стали для мене не лише приємним спогадом, але також інспірацією для того, щоб подивитися на себе з нової перспективи.
Цікавість
У подорожі все видається таким кольоровим, захоплюючим, цікавим. Ти відчуваєш потребу побачити нові місця, спробувати нові смаки, порозмовляти з новими людьми. Я завжди черпаю від цього велику приємність і постійно прагну більше. Ця цікавість – як паливо, завдяки якому назбирую пережиття, спогади і досвід. Це і є моя мотивація до нових відкриттів. З кожним наступним пережиттям внутрішньо збагачуюся, а мій апетит і жага пізнання зростає в міру того, як смакую нові враження.
Проте, я переконана, що з кожної подорожі можна видобути для себе значно більше, ніж очікуєш. Якщо тільки бути готовою пережити подорож не лише у фізичному вимірі, але також бути готовим здійснити подорож всередину себе самого. Тільки тоді кожна подорож може перетворитися на можливість, щоб впорядкувати певні речі у свій голові, або ж стати новим натхненням до змін.
ДОВІДКА
Непал – держава в Гімалаях у Південній Азі. Непал – найбільш високогірна крана світу і саме тут знаходиться найбільша гора світу – Еверест (або Джомолунга). Столиця Непалу – Катманду. Ця крана, єдина у всьому світі, що має прапор нетрадиційно форми. Бо він не прямокутний, а поєднює в собі два трикутники. Непал вважається найбільш відсталою і дуже бідною країною світу.
Христина Щербина, фото автора