Крехівський монастир. Фортеця непідвладна часу

krekhiv1

Крехівський монастир заснований православними монахами у 1612 році. Пам’ятка архітектури національного значення 17 — 18 століть. Засновниками Крехівського монастиря вважаються ченці Києво-Печерської Лаври Йоіл та Сильвестр. Вони у 1590-х роках поселились у вирубаній в скелі печері за 12 км від міста Жовкви. З часом ченців стало більше, за підтримки магната Станіслава Жолкевського вони збудували неподалік від печери церкву св. Петра і Павла, пізніше церкву Преображення і Троїцьку церкву.. Тут же було зведено дзвіницю та келії монахів. Обитель мала свою чудотворну ікону Богородиці, яку подарувала монахам львівська православна родина Красовських.

krekhiv

. . . .

З 1660-х років за підтримки короля Михайла Вишневецького монастир був оточений великими фортечними мурами, які замикали чотири високі вежі. За його мурами не раз рятувалось багато людей, особливо під час нападів татар. Під час облоги 1672 року монастир захищав молодий Іван Мазепа. Кілька разів у 1698 р. приїжджав до монастиря Петро I, який перебував у Жовкві і Раві-Руській, укладаючи угоду з королем Августом II про спільні дії проти шведів у майбутній Північній війні.

У 1721 р. Крехівський монастир став греко-католицьким. З цього часу ще більше посилюється його релігійне значення. З дерев’яного його перебудували на мурований. Постали північна в’їздна брама, дзвіниця, старша частина монастирського корпусу.

Між 1721 та 1751 рр. побудована нова мурована церква Св. Миколая. Монастир славився своїми чудотворними іконами, яких у Крехові було чотири: три ікони Богородиці та ікона святого Миколая.

Оточена стінами територія монастиря в плані має форму неправильного п’ятикутника. Колись головним храмом обителі служила дерев’яна Преображенська церква.

Нині головним храмом монастиря є кам’яна Миколаївська церква, побудована в 1721—1737 роках на місці розібраної дерев’яної Троїцької церкви. Над внутрішнім убранням храму працювала ціла низка видатних українських майстрів XVIII ст.. На жаль, більшість цих видатних витворів українського мистецтва не збереглася, вони загинули після ліквідації більшовиками монастиря в 1949 році.

Збереглися гравюри Діонісія Сенкевича з 1699 і 1705 рр. з докладним зображенням і розміщенням усіх будівель монастиря з чотирма церквами, келіями, кутовими вежами і потужною вежею-дзвіницею. Сьогодні до Крехова приїжджають тисячі мандрівників, які їдуть королівським шляхом туриста зі Львова до Жовкви.