Туристичні новини

Личаківський цвинтар не даремно є одним з найпопулярніших туристичних маршрутів, адже саме тут поховано чимало видатних діячів української та польської культури, біографія яких була пов’язана зі Львовом.

Отож мій гість – один з кращих знавців Личаківського цвинтаря та його історій – його колишній директор Ігор Гавришкевич. На Личакові знайшли останній спочинок чимало видатних діячів української культури, однак історія їх перепоховання не така проста – отримати дозвіл на поховання на Личакові для української громади було не так просто.

Серед численних синонімів Львова є й такий: місто Івана Франка. Справді, у нашому місті великий Каменяр прожив багато років, тут є чимало адрес, які пов’язані з його біографією.

Зараз вже не відомо, чи ця історія є реальною чи, швидше за все — моторошною легендою – розповів мені один з найкращих знавців Личаківського цвинтаря Ігор Гавришкевич. Принаймні в офіційній історичній літературі її немає, однак пану Ігорю переповіли її старші працівники цвинтаря.

Значна частина найпопулярніших у наш час львівських парків були закладені ще в часи Австрії. Це при тому, що тоді взагалі не було автомобілів та трамваїв, ну а вулицями міста їздили лише кінні екіпажі – міська влада дбала про затишок городян, ну а плодами її діяльності тепер користуємось ми.

Сьогодні я можу сказати, що свого часу мені вдалось походити по дну озера. Ні, не десь біля берега, де води по коліна, чи максимум по шию – а якраз посередині, на глибині 90 метрів.

Українські козаки мали власну пошту – у цьому переконаний львівський філателіст Андрій Пилюх. Однак пан Андрій не лише завзятий колекціонер, а й автор дизайну багатьох українських марок та конвертів.

Історію кожного міста чи села можна викласти у об’ємному фоліанті – коли воно виникло, які люди у ньому жили, чим займались. А можна це зробити концентровано, навіть у одному малюнку, головне, щоб він був зроблений за всіма канонами науки про такі малюнки.