Рукописні листи ніколи не зникнуть
Моя розмова з колекціонером та дизайнером поштових марок та конвертів Андрієм Пилюхом вийшла за межі цієї теми. Адже ці два поштові атрибути передусім призначені для того, щоб ми могли листуватись.
Моя розмова з колекціонером та дизайнером поштових марок та конвертів Андрієм Пилюхом вийшла за межі цієї теми. Адже ці два поштові атрибути передусім призначені для того, щоб ми могли листуватись.
У міжвоєнному Львові ідиш був однією з найпоширеніших мов – для значної частки городян він був рідною мовою. Однак Друга світова війна, коли у Львові одні окупанти міняли інших таки зробила свою чорну справу.
Старі назви парків завжди приваблюють, адже одразу у вашій голові виникають цікаві асоціації. Наприклад, «Залізна вода», одразу на думку приходять згадки про холоднющі джерела з водою, яка б’є десь із глибин води. І це неправда, що вода не має кольору та смаку, це – коли ми говоримо про дистильовану воду.
Поселення на місці Львова були задовго до першої згадки про наше місто. Звісно, їх не можна асоціювати із Львовом, це, радше підкреслює, що засновники міста підшукали дуже вдале місце для його будівництва. Археологи навіть мають версії де таке поселення могло бути.
Одна з нематеріальних пам’яток єврейської культури – ідиш – у Львові, на жаль не зберігся. На те є багато сумних причин, і це тема окремої розмови. Євреї жили багато століть у Львові, і в нашому місті збереглося чимало матеріальних пам’яток їх перебування.
Цифри у назвах загалом не притаманні галичанам – у Львові не так багато топонімів пов’язані з цифрами, найчастіше це можуть бути назви совіцького періоду, коли чиновники не страждали на надмірну фантазію та місцеві традиції.
На фотографіях Львова 1950-х років можна побачити на тролейбусів, які їдуть проспектом Свободи – кілька десятків років на головній вулиці міста не було «рогатих».
Одним з найскладніших питань в україно-єврейських стосунках є самоназва цього народу. З одного боку в Україні переважає вживання слова єврей, яке так само є літературним для російської мови.
Хоча їх є відносно небагато, однак вони легко привертають увагу оточуючих своїм одягом та незвичною поведінкою. Можуть сміливо зайти із гітарою у трамвай та розвеселити пасажирів піснею. Можуть випрошувати найнахабнішим чином у перехожих гривні, особливо настирно чіпляючись до іноземців. Це – роми, однак не всі з ним відрізняються такою екстравагантною поведінкою.