Перед Другою світовою війною львів’ян польського походження переселили на так звані «понімецькі землі», у польський Вроцлав. Вони залишали Львів, і забирали зі собою частинку свого міста. Сьогодні прогулюючись вулицями Вроцлава «львівську ностальгію» видно чи не на кожному кроці.
Почнемо нашу мандрівку з центральної Площі Ринок у Вроцлаві. У центрі площі перед самою Ратушею стоїть пам’ятник польському драматургу, сатирику, а ще дідусю Андрея Шептицького Александру Фредро. Цей пам’ятник до Вроцлава наприкінці 30 років перевезли зі Львова. Він стояв на вулиці Академічній у Львові (нині проспект Шевченка).
Батальна картина битви під Рацлавіцями, на той час з ефектом 3D, була відома на всю Польщу, та Австро – Угорську імперію. До Львова на оглядини панорами приїздив сам імператор Франц Йосип. Розміри панорами становлять 150 метрів на 15 метрів. Для панорами привезли з Бельгії десять рулонів вітрильного полотна розміром 10 метрів на 15 метрів. Їх зшили разом на спеціальному металевому каркасі. На ґрунтування полотна використали 750 кг. фарби. Рацлавіцька панорама зі Львова сьогодні виставлена у Вроцлаві у спеціально збудованому для неї павільйоні. Зі Львова її вивозили у 50 – х роках минулого століття до Польщі. Це врятувало полотно від знищення, адже за радянської влади 150 метрова картина гнила на горищі монастиря Бернардинів у Львові.
Львів’яни, яких переселили до Вроцлава забирали зі собою останні спогади про рідне місто. Тому у вроцлавських квартирах не рідко можна побачити картини маслом з панорамами та вулицями Львова, датовані довоєнним часом.
Але найбільший слід Львова у Вроцлаві – на полицях Бібліотеки університету Леопольдіана. Там, на третьому поверсі в залах є цілий «львівський довоєнний світ»: тогочасна преса, книги, фотографії Львова, наукове і літературне життя. 
