Старосихівський цвинтар, де покоїться Блаженний

sihivskii_cvintar.jpg (245.77 Kb)

Неподалік залізниної станції Сихів на вулиці Майданній можна знайти невеликий – 50 на 200 метрів старосихівський цвинтар. Місцеві мешканці називають його сільським – адже він і справді нагадує сільський цвинтар.

Цвинтар має майже правильну прямокутну форму, поруч з ним невеликі городи в яких пораються мешканці сусідніх особняків. Поруч із цвинтарем є ще два важливі об’єкти – символічна могила загиблим за Україну, а також найвідоміша пам’ятка архітектури на Сихові – збудована у 1654 році дерев’яна церква Святої Трійці.

starosihivskii_cvietar1.jpg (312.85 Kb)

Місце паломництва на цвинтарі – могила пароха церкви Святої Трійці на Сихові, отця Андрія Іщака. 26 червня 1941 року його вбили більшовики, коли панічно відступали зі Львова. Через 60 років та один день – 27 червня 2001 року Папа Римський Іван Павло ІІ під час свого візиту до Львова завершив процес беатифікації новомучеників УГКЦ, зокрема блаженної пам’яті отця Андрія Іщака.

Втім знайти цю могилу таки непросто, хоча вона розташована не так далеко від входу -- жодних вказівників на цвинтарі немає. Пройшовши щонайменше двічі по старій частині цвинтаря, я, врешті-решт, зателефонував до теперішнього пароха церкви, отця Андрія і за його підказками знайшов чорний пам’ятник «у формі прапора», як пояснив мені отець Андрій. На могилі, окрім кількох свічок, знайшов табличку з текстом «Пісні до новомученика блаженного Андрія Іщака».

Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді

Також в інтернеті є інформація, що на Старому Сихові була могила українських воїнів, які загинули 1918 року, однак не збереглася. Не збереглися й інші довоєнні поховання. Єдине, що привертає увагу, кілька хрестів без жодних дат, які теоретично могли встановити ще до Другої світової війни – принаймні за стилем вони відрізняються від решти поховань. Єдиним достовірним свідченням, що цей цвинтар постав значно раніше, є поховання Шимона Кульчицького, яке датують 23 листопада 1908 року. Цікаво, що це єдиний надгробок на цвинтарі польською мовою. Далі в умовно старій частині цвинтаря (навколо могили отця Андрія Іщака) є кілька поховань 1944 – 1945 рр., невелика кількість поховань 1940-х, 1950-х , трохи більше -- 1960-х рр.

І лише у 70-х роках минулого століття почали активно «освоювати» цю територію – саме тоді починається активна забудова Сихова. Внаслідок цього стало значно більше поховань на фактично сільському цвинтарі. Його «перенаселення» триває, попри те, що кладовище має статус закритого і тут обмаль вільної площі.

Олександр Сирцов