Травою давно заросли старі кам’яні дороги, які колись з’єднювали ці «міста з душею» із центром Європи. Одним з таких місць є селище Стара Сіль, Зальцбург, що на Захід від Самбора. У селищі нема добрих доріг, але є велич старих руїн палаців та костелу, які говорять про велику історію цього місця.
. . . .
В давнину у містечку почали видобувати сіль, це зробило місто центром економічного життя. Стара Сіль засноване у 1255 році. У 1421 році вже отримало Магдебурзьке право, статус міста із назвою Зальцборк. Відтоді було вільним королівським містом. До середини 19 ст. — один з найважливіших у Галичині центрів солеваріння. В часи середновіччя y Польщі на землях Галицького князівства були королівські шахти одна з них в Старій Солі.
У 1794 році цісар Франц ІІ надав Старій Солі права «вільного королівського міста», а також герб із зображенням п’яти дерев’яних бочок з сіллю (символ місцевого солеваріння) і родового герба колишніх власників містечка Даниловичів — «Сас» (срібна стріла, під якою золотий півмісяць, увінчаний двома шестикутними зірками) на блакитному тлі. У XIX столітті Стара Сіль вважалося торговим містечком (Marktgemeinde) Старосамбірського (Староміського) повіту Королівства Галичини та Володимирії.
. . . . .
До архітектурних пам’яток належать дерев’яна церква Воскресення Господнього 1460 р., мурований костел, православна дерев’яна церква Параскеви П’ятниці 1440 р., храм св. Іллі 1810 р., вілла Анна 1911 р. Церковні хоругви, що походять з церкви Параскеви П’ятниці і датуються дослідниками сакрального мистецтва XVI ст. є найдавнішими зі збережених в Україні. Колись на центральній площі містечка стояла Старосільська ратуша, від якої не залишилось і сліду. Раніше Зальцборк оточували фортечні мури з 8 вежами, які також не збереглись. Є припущення, що дзвіниця мурованого костелу, який сьогодні реставрують і стіни якого сягають 1,5 метра завтовшки, була однією з 8 оборонних веж.
Найбільше привертає око Костел Архістратига Михаїла 1660 року. Історія побудови костелу сягає 14 століття. І хоча нині існуючий Михайлівський костел датується 1660 роком, збереглися давніші елементи. Мова йде про каплицю св. Анни, розміщену з північного боку від нави. Під час ремонту 1613 року Єжи Мнішек знайшов на північній стіні каплиці за вівтарем св. Анни напис латиною «Знайте, що нащадок Болеслава святиню цю зводить і в покорі просить, щоб ти мала її в опіці. Року Божого 1365». Це підтверджує версію про будівництво каплиці королем Казимиром Великим після того як він захопив Галицькі землі. Костел до каплиці прибудували пізніше — 1469 року. 1648 року його спалили козаки Богдана Хмельницького. На його місці було зведено новий — мурований, тому історія власне костелу бере відлік з 1660 року Незвичний для костелів вигляд дзвіниці породив версію, що вона — давня башта оборонного замку, що стояв колись на місці храму. У радянські часи храм було перетворено на комору. Потім там сталася пожежа, яка зруйнувала дах. Надія на порятунок костелу з’явилася лише з візитом 2001 року папи Іоанна Павла ІІ. Нині тривають ремонтні роботи.