Ратуша Жовкви приваблює охайними балконами, власне це оглядовий майданчик, а там можна доторкнутися і до циферблату міського годинника, який пробиває час над містом звуками курантів та трубача.
. . . . .
Перша жовківська Ратуша з дерев’яним каркасом заповненим цеглою датована 1687 року. Після зруйнування, на її місці збудували муровану будівлю у ренесансовому стилі. Вона мала вигляд триярусної квадратової в плані вежі, до якої з боків прилягали партерові крила з крамницями, на торцях були двоярусні альтани. Вежа була вкрита кількаярусним завершенням з балконами-галереями, годинником, судовим дзвоном, увінчана флюгером з гербом короля Яна III Собєського – «Яніна».
. . . . .
Ренесансова жовківська ратуша простояла до 1832 року і через аварійний стан була розібрана до фундаментів. Її руїни ще довго грудою лежали посеред ринкової площі. Серед них був віднайдений торговий лікоть з написом: «Міра мірою – вічна, продаж і купівля – тимчасові». Під час розбирання мурів ратуші була віднайдена також залізна куля, в якій виявили перґамент з написом: «Року Божого 1687 Юзеф Пінковський народжений на Литві Р.Б. 1659, дня 15 березня, що пробув п’ять років на службі його королівської милости Яна III, присутній при тому, як королівський будівничий Петро Бебер, будівничий цього ж короля і найстарший надвірний, за королівським наказом, забив перший цвях у вежу 26 червня 1687 року, про що залишив згадку для наступних часів дня 1 серпня 1687 року».
. . . . .
Наприкінці тексту дописані ще двіособи, причетні до будівництва ратуші, зокрема маляр короля Яна III – Юзеф Елеврес (JózefElewres) та Ґеорґ Треше (Georg Tresze) з Бреслава (Вроцлава). Після включення наших земель до складу Австрійської імперії,нова влада робила спроби відновити ратушу і пристосувати її для нових потреб. Було навіть розроблено два проекти перебудови. 1832 року ренесансову жовківську ратушу розібрали.
1926 року був оголошений конкурс на ратушу, у якому переміг проект львівського архітектора Броніслава Віктора. Лишень 1932 року завершилося зведення нової ратуші. Вона постала на місці середньовічних казематів колишньої надвірної варти короля Яна III Собєського, пізніших казарм, при західному оборонному мурі міста, між замком і Глинською брамою.
Зараз у вежі діє Історичний музей Жовкви, відтак піднімаючись східцям вгору, можна дізнаватись про життя і розвиток міста у різні часи: від Середньовіччя до 20 століття (з нижніх рівнів до балкона). Більшість експонатів – у вітринах, а деякі буквально під сходинками. З Ратуші сьогодні і відкривається панорама старого міста Жовкви, яке лежить навіть нижче довколишніх пагорбів. Перебуваючи на її балконі можна почути гучне бамкання головного хронометра міста.
за матеріалами журналу “Ї”.