Головний герой роману Бальзака «Гобсек» мав свого львівського аналога – про нього розповів мені львовознавець Юрко Охріменко, який, у свою чергу знав цю історію від своєї бабці – корінної львів’янки, яка пам’ятала ще дорадянскі часи.
Отож, тоді одним з найбагатших містян був такий собі Шпрехер – власник двох найбільших тоді львівських кам’яниць, одна з яких розташована пл. Міцкевича, 8, нині відома як колишній Будинок книги, інша — на проспекті Шевченка, 7 – теперішній Будинок профспілок.
Чоловік був украй скупий – здаючи два велетенські будинки в оренду, сам, однак, ходив у лахмітті. І навіть не гидував тим, щоб витягнути зі смітника шмату та здати її в утиль.
Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді
— У Парижі був Гобсек, про якого писав Бальзак, а про його львівського послідовника» ніхто не пише, – резюмував Юрко Охріменко.
Зрештою, пан Юрко, розповів ще багато історій уже про звичаї та стиль життя совєтського Львова 50-60-х років, зокрема, як виникла легенда про львівську каву.
Олександр Сирцов