Антоніо Гауді загинув в тому самому місті, яке сам побудував: не було б Гауді – не було б Барселони. Своєю світовою популярністю Барселона зобов’язана саме цьому напівбожевільному архітекторові, який будував химерні будинки без інженерів-проектувальників, без креслень, без розрахунків і без попереднього плану.
З широкої уяви у місті стали з’являтись будинки з очима замість балконів, чудернацькі палаци з зоопарком на даху, литі ворота у вигляді дракона, мереживні вежі, динозавр, який лежить на даху звичайного міського будинку. Митцю вдалося збудувати унікальну споруду, яка тільки віддалено нагадує собор і все тому, що цій людині в Барселоні було дозволено все.
Барселона була невеликим позаштатним містечком, поки в ній не з’явився цей дивний чоловік, який носив з собою в кишені сирі яйця (він вважав яйце символом краси і вічності), ненавидів прямі кути (на думку архітектора прямий кут – вигадка людини, а від Бога – це коло), будував будинки без перекриття (НАСА тільки через кілька десятиліть виробило математичну формулу, за якою розраховуються такі споруди) і був готовий з каменю створити диво. Талант Гауді зауважив ще один дивак, дуже багатий барселонський промисловець, Еусебіо Гуель – який дозволив диваку будувати все, що той захоче, всюди, де захоче, і так як захоче.
7 червня 1926 року Антоніо Гауді, як зазвичай, прогулювався по місту, насолоджувався красивими формами хмар, бо саме їх він вважав досконалими істотами природи, що дають художнику творчу ідею. На цей момент йому було сімдесят чотири роки і в цей день був дуже погано одягнений – не тому, що не міг собі дозволити, а тому, що ця хвилина була йому чужа. В цей час в Барселоні почали їздити трамвай і дивний чоловік не помітив його. Жоден з водіїв не зрушив з місця, ні один автомобіліст не ризикнув підвезти нещасного через те, що було очевидно, що роздавлений старий не заплатить за проїзд. Його відвезли в лікарню для жебраків варти барселонського порядку. Проте, три дні місто постійно розшукувало свого Гауді і ніхто не зміг подумати, що він може бути в лікарні для жебраків. В цій лікарні Гауді помер, не приходячи до тями.
Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Подорож Італією – Паола
З того часу Барселонська мерія наказала всім візникам і всім таксистам міста і на віки віків носити на собі колір трауру по великому Гауді і колір ганьби людської черствості.