Рим.. Це місто здатне надихати на весь спектр почуттів. Під його мостами течуть води Тібру, на античних руїнах відпочиває вечірнє сонце Італії.. І так вже тисячі років. Хто тільки вперше збирається до Вічного міста, замість історичних екскурсів, хвилинка для натхнення..
Мій Рим залишається осторонь рим,
тут усе прозаїчно, антично, велично,
Я смакую це місто шматочками слів..
І загублених днів, що як Тібр спливають у “бон померіджо”.
Колізей – коло встрачених мрій та ілюзій,
Хтось будує свій храм на вершинах семи пагорбів,
Хтось руйнує свій світ,
на руїнах античних
“N” загублених доль, сотні тисяч доріг..
Сім вітрів рознесуть імена, імена..
Вічне місто залишиться вічним.
Між далеких й близьких часових колонад,
Пілігрими зі Сходу долатимуть відстань..