Постать Яреми Вишневецького не така однозначна для України, як її подають та спрощують підручники історії. Ярема Вишневецький був наполовину українцем, був українським магнатом і володів селами та містами на Лівобережній Україні, сучасні Полтавська та Чернігівська області. Цю територію називали «Україна Вишневеччина», на противагу Хмельниччині. В цьому протистоянні між Вишневецьким і Хмельницьким Україна була поділена на дві сфери впливу: проросійську православну та пропольську католицьку. Князь Ярема Вишневецький дбав про своїх людей, і піклувався про міста, які йому належали. Ярема Вишневецький із великого українця стане зрадником і, врешті, батьком короля Речі Посполитої. Але ким був Ярема Вишневецький?
Народився Ярема Вишневецький 17 серпня 1612 року в місті Лубни. Походив з русько-литовського князівського роду Великого Князівства Литовського, син київського каштеляна Михайла Вишневецького і доньки молдавського володаря. Став сиротою в 7 років, виховувався стрийком Костянтином Вишневецьким. Вчився у колегіумі єзуїтів у Львові, потім вивчав військову справу в Нідерландах, Італії, Іспанії. Ярема Вишневецький був племінником Петра Могили, і підтримував православні українські монастирі та колегіуми, навіть, коли сам перейшов з православної віри на римо католицьку. Ярема Вишневецький підтримував політику свого дядька Петра Могили у його стремліннях відділили православну Церкву від впливу Московії і боровся за Київську митрополію. У своїх селах та містах щедро спонсорував, як православні українські святині так і римо-католицькі храми.
Ярема Вишневецький володів величезними маєтностями в Україні. Зокрема, на Лівобережжі йому належало 56 міст і містечок з центром у місті Лубни, нині переважно територія Полтавської області, частково Київської, Черкаської і Чернігівської областей, в яких жило понад 288 тисяч чоловік. Утримував 12-20 тисяч першокласного надвірного війська, на Правобережжі, зокрема володів Білим Каменем.
За 16 років існування «України-Вишневеччини» чисельність населення краю збільшилася з 4,5 тис. до 230 тис. осіб. Впроваджував пільги для новоприбулих поселян, активно заохочував ремесла. 1631 року перейшов з православ’я в католицизм. Водночас князь активно виступав на захист і православної віри. Віротерпимості у володіннях князя-католика можна було лише позаздрити. Натомість Ярема неодноразово обдаровував православні монастирі привілеями і землями.
По сучасних мірках, Ярема Вишневецький був українським олігархом і філантропом. Але на маєтки Вишневецького робили напади козаки, які не терпіли панського панування, і будували на Україні вільну державу – Січ Запорізьку. Вишневецького фактично вигнали з його земель, і князь присягає на вірність польському королю. Ярема Вишневецький робив страшні екзекуції над козаками, щоб придушити повстання, і врешті, пішов війною на Україну. В битві під Берестечком Вишневецький розбив козаків, і піддав страшним тортурам своїх земляків. Ярема Вишневецький для Польщі є національним героєм, а для України – ворогом – зрадником. Так чи інакше, але Вишневецький був непереможним воїном, і славився виграними битвами. Однак, помер не в бою, а від хвороби, припускають, що це була дизентерія.
У 1651 році дружина Яреми Вишневецького таємно вночі розпорядилася перевезти тіло свого чоловіка з України до Польщі, бо боялися, що над ним поглумляться козаки. У монастирі Бенедиктинів, на горі святого Хреста, тіло Яреми Вишневецького таємно забальзамували, і зберігали у підвалі при сталій температурі та вологості. Нині його мумія зберігається за спеціальним склом, і можна бачити невеликий ріст найвідважнішого лицаря Речі Посполитої, і особистого ворога Богдана Хмельницького. Для поляків це місце паломництва, для українців, – екскурс в історію та життя людини, яка отримала ярмо “зрадника України”, хоч сама вийшла з цієї землі,і багато для неї зробила доброго.