Берегово – в Україні, наче за кордоном

Місто Берегове або Берегсас розташоване біля підніжжя невисоких гір, схили яких засаджені виноградниками. Через місто протікає річка Верке, яку також називають каналом, оскільки вона з'єднує Боржаву та Латорицю. Відомий реформатський церковний письменник Папої Паріз Ференц (1649-1716) у своїй книзі "Dictionarium latino-hungaricum" написав, що до приходу угорців тут було поселення римлян під назвою Перігіум, однак науково підтвердити це припущення не вдалося.

beregove.jpg (75.7 Kb)

Берегове розташоване в межах Закарпатської низовини, при західних відрогах Берегівського низькогір'я, над річкою Верке, за 70 км на південний схід від Ужгорода, близько 5 км від перетину кордону з Угорщиною Лужанка-Берегшурань.

Сучасне місто Берегове заслуговує на цілоденну прогулянку. Тут можна оглянути цікаві архітектурні й історичні пам'ятки, спробувати справжнє вино та посмакувати страви угорської кухні в одному з багатьох ресторанів чи кафе.

Дуже великою популярністю користуються місцеві термальні джерела кремнієво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрієвих вод високої мінералізації. Їх аналоги зустрічаються на Камчатці, Сахаліні, Ісландії та у Новій Зеландії. Температура води берегівського басейну-купальні ніколи не опускається нижче 36 градусів, а мінеральна вода надходить у нього зі свердловини глибиною 1680 м. Ця вода добре впливає на здоров'я людей зі серцево-судинними недугами, варикозом, артритом, остеохондрозом, захворюваннями нервової системи. Допомагає вилікуватися від наслідків травм кісткової тканини, м'язів та сухожиль. Вода білого кольору, непрозора, солона на смак.

Місцеве населення називає місце свого проживання по-старому, як "за Угорщини": Берегсас. Берегівський район у 1991 році одержав статус окремого угорського автономного округу. І це дуже помітно, адже вивіски та оголошення написані спершу угорською, а потім перекладені на державну мову. Іноді словникового запасу не вистачає - і переклад розчулює наївністю: "Харчі" – все просто.

Над міськрадою м'який вітер перебирає тканину двох прапорів: українського й угорського. На вітринах, трохи нижче годин роботи магазинів і кав'ярень, напис: "за к.ч.". Таємничий шифр зрозуміти не так складно: працюємо з такої-то по таку годину за київським часом. І час, виявляється, тут свій, місцевий...

На меморіальних дошках розміщені вінки з угорськими прапорцями. Найбільший храм - на тисячу сто чоловік - лютеранський. Навіть знайомі з дитинства назви вулиць поза кирилицею виглядають екзотично: "Sevcsenko utca". Тут живуть привітні, усмішливі і добрі люди. Тільки спробуй пояснити, що ти шукаєш зупинку маршрутного таксі на Мукачеве...

Повна ілюзія не самого близького зарубіжжя. Але з українськими акцентами: то пам'ятний знак на честь 175-річчя з дня народження Кобзаря, то прикрашена меморіальними дошками як ветеран орденами українська Берегівська гімназія.

Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді

Квітучі сакури і магнолії, трохи завчасні свічі каштанів і запашна піна бузку роблять прогулянку по тихих, затишних вулицях весняного міста вдвічі більш приємною. Саме час оглянутися, що тут є цікавого крім латинського алфавіту і м'якого клімату…