Топоніміка Львова міняється і красиві автентичні назви давніх дільниць міста банально забуваються, поступаючись новим, модерним. Якось натрапив на путівник по Львову – його автори дільницю на перехресті Наукової-Стрийської назвали Богданівкою, хоча насправді це – Боднарівка. Натомість Богданівка розташована навколо перехрестя вулиць Окружної та Любінської.
Старі назви, що вийшли з активного вжитку
Комунальне підприємство, яке обслуговує цю дільницю також називається «Богданівка», так само тут є магазин «Богданівка». Однак у побутовому мовленні назва ця вже майже не зустрічається. Так само, як мало хто з сучасних львів’ян вживає назву Новий світ на означення місцевості навколо вулиці Степана Бандери. Хоча невеличка вулиця Новий світ неподалік Львівської політехніки є.
Власне у цих старих назвах львівських дільниць, як і в багатьох назвах вулиць, зберігся суто львівський шарм та історія, те, що ми називаємо «тільки ві Львові». Цих назв немає в жодному іншому місті, тож вони творять неповторний образ Львова та його культуру. Ту культуру творили і численні ватаги батярів, які шпацерували Клепаровом чи Личаковом та жили на суто львівських рогачках. Також, сподіваюсь, не буде втрачено неповторний колорит львівських фраз про Кульпарків та його потенційних мешканців…
А тим часом туристам таки показують цілком глянцевий Львів, як, наприклад, у Кривій Липі – чудесному провулку з суто львівською назвою і добрим десятком кав’ярень. Але це вже, як казав один мій знайомий, гламурна Крива Липа.
Зберігаємо старі назви?
Чи потрібно зберігати старі львівські топоніми і як вони впливають на міське середовище, ми запитали відомих львів’ян. І ось що вони розповіли.
Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді
Михайло Мишкало:
— У Львові забагато міфів і казок. І я погоджуюсь з вами, що вони зникають безслідно, особливо зараз, коли створюють туристичний диснейленд.
Юрій Винничук:
— Я вважаю, що треба залишити старі назви там, де це можливо. В жодному разі не можна рухати такі назви, як Під Дубом. Водночас за совєтів чимало назв вулиць неправильно переклали з польської. Так з’явилася вулиця Городнича. Польською вона називалася Оґрудніча. Але оґруд – це сад. Відтак мала б називатися Садова. А неподалік вулиця Перекопська, на якій я жив. Це теж совєтський покруч, який до Перекопу не мав жодного стосунку. Більшість давніх міст мають центральну площу, присвячену Богородиці. І в нас така була, і називалася Марійська. За совєтів її перейменували на Міцкевича. Треба це виправити, бо вулиця Міцкевича і так є. Також треба відновити назви вулиць на честь різних християнських орденів: Єзуїтська, Францисканська і т. д. Деколи повальна українізація вулиць просто перешкоджає сприймати це місто давнім. Досі, наприклад, багато львів’ян називають проспект Шевченка Академічною. З такою назвою її оспівали поети і музиканти. Вулиця Шевченка є. Навіщо ще й проспект? До речі, академіками за Польщі називали студентів.
Олександр Сирцов