Шляхами Колумба – Дмитро Резвой розповів, як підкорити Атлантику

dmitro_rezvoi.jpg (110.54 Kb)

Океанічна гребля – маловідомий спорт, однак хоча Львів знаходиться на великому європейському вододілі наше місто має стосунок до цього екзотичного виду спорту. Адже двоє львів’ян Павло Резвой та його син Дмитро є відомими океанічними гребцями, Павло Резвой є найстарішим океанічним гребцем у світі. Про те, як підкорити Атлантику на веслах, що треба брати з собою у подорож і яким має бути човен розповів Дмитро Резвой.

Дмитро Резвой про маршрут та човен

Маршрут буде проходити від Іспанії до Барбадосу, така подорож займає зазвичай 2-3 місяці, іноді вона затягується на 4 місяці. Орієнтовно я пройду 5500-6000 кілометрів. Човен буде класичної форми, подібний використовував мій батько. Однак мій човен буде із кевлару та карбону. Разом з батьком працювали над проектом його дизайну, переробляли його деякі деталі, однак остаточно його розробляв голандський майстер, який займається дизайном яхт та човнів. Довжина човна складатиме 7 метрів 40 сантиметрів, ширина 1,8 м. Довжина основної кабіни складатиме 2 метри, вона слугуватиме за спальню, передня кабіна, яку використовуватиметься для багажу буде трохи меншою.

Про обладнання, яке Дмитро бере в подорож

Найголовніше з обладнання – це опріснювач, адже я не можу взяти з собою достатнього запасу води. Баласту в мене буде 200 кг і його треба буде постійно поповнювати. Буде морське радіо для зв’язку з кораблями. Зараз океанічні веслярі використовують пристрій, який постійно повідомляє координати човна, малює карту маршруту, тож зайшовши в інтернет можна побачити розташування човна. Звісно, буде тривожна кнопка та супутниковий телефон «Ірідіум». Крім того в дорогу беру пеліканкейс – герметичний чемодан у який можна заховати документи, якусь техніку. Додатково він має такі необхідні в океанічній подорожі властивості, як водонепроникність, також він не тоне у воді тримаючись на поверхні, як поплавок.

На борту будуть сонячні панелі, які забезпечуватимуть роботу опріснювача, радіо, заряджатимуть телефон. У човен буде вмонтований GPS, однак про запас беру ще ручний GPS.

Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді

Про їжу, яку Дмитро братиме в дорогу

Є спеціальна туристична їжа сухої заморозки. Вона дуже легка – її досить залити окропом. Зараз є дуже багато фірм, які займаються виготовленням туристичного харчування, батько використовував американське. Можливо мені вдасться знайти українську фірму, яка робить таке харчування. Потужності опріснювача – 3 літри води на годину цілком вистачить для моїх потреб. Для її приготування беру невеликий газовий балон, його можна використовувати як на палубі, так і в кабіні, також на ньому можна готувати юшку.

Про будівництво човна та фізичну підготовку до подорожі.

Будівництво човна я розпочну сам, згодом до роботи підключиться мій батько. Думаю, що це займе пів року. У мене немає можливості задля цього взяти відпустку, тому буду поєднувати будівництво та основну роботу. Треба враховувати, що будь-який акумулятор, що пройшов океан можна викидувати у сміття, тому нема сенсу використовувати надто дорогий. Наприклад мій батько в дорозі користувався звичайним автомобільним акумулятором. Спорядження буде мінімум, оскільки це зайвий вантаж. Так само не маю часу на справжню фізичну підготовку до подорожі. Деякі веслярі спеціально набирають вагу, оскільки у будь якому випадку худнеш на 10-20 кілограм.

Про транспортування до Іспанії та підготовку в морі

Транспортуватиму до Іспанії човен контейнером, або ж доведеться причепити до моєї машини – все залежить від того, які кошти в мене будуть. Підготовка відбуватиметься в Англії, де буду виходити човном у море на кілька днів, щоб перевірити роботу обладнання, опріснювача. Ночуватиму також у човні – жодних готелів, адже треба звикнути жити у човні.

Олександр Сирцов