Про що писали львівські газети у вересні

1946

11 вересня 1946, «Вільна Україна»

Про товари ширвжитку і недбайливих директорів

Ось виставлені без смаку зроблені гребінці – продукція цеху ширвжитку Львівського м’ясокомбінату (директор т. Арзамасов), відстрашуючого вигляду чоловічі головні убори і т.д. З 500 штук головних уборів, що надійшли нещодавно до магазинів від Львівської фабрики обллегпрому (директор т. Галушко), 150 є з браком.

З 23 виробів, виготовлених фабрикою індивідуального пошиву, 15 відійшло у брак. Систематично недодають взуття в асортименті фабрики обллегпрому, зовсім не надходить до магазинів дитяче взуття. Фасони – застарілі, взуття зроблене на поганих колодках.

14 вересня 1946, «Вільна Україна»

Каїнове плем’я

Останнім часом на Львівщині органи радянської влади за безпосередньою допомогою селян викрили і знешкодили кілька активних членів бандерівської зграї з решток розгромлених банд українсько-німецьких націоналістів.

Матеріали допиту бандитів і численні розповіді свідків, місцевих жителів, ще раз з усією наочністю показали, що більшість спійманих головорізів служила у німецькій та інших ворожих нашому радянському народові іноземних арміях. Частина цих дітовбивць, підпалювачів і шпигунів в роки чорної німецької окупації активно працювала в поліції і гестапо.

На догоду своїм гітлерівським хазяям українсько-німецькі вовкулаки грабували свій край, мордували мирне населення, угонили на німецьку каторгу юнаків і дівчат.

20 вересня 1946, «Вільна Україна»

Вперше в Радянському Союзі

На базі Львівського лікеро-горілчаного заводу N1 в наступному році розпочнеться будівництво великого масложиркомбінату. Цей комбінат складатиметься з масло-екстраційного, миловарного, генізаційного і газового заводів, на яких буде вироблятися щодоби 70 тонн рослинного масла, 86,5 тонн різного мила і 15 тисяч кубометрів водню.

Особливий інтерес матиме газовий завод по добуванню водню для гідрогенізації рослинного масла. На цьому заводі вперше в Радянському Союзі водень буде добуватися з метану, що здешевить вартість водню приблизно в сім разів

25 вересня 1946, «Вільна Україна»

Спасибі великому Сталіну

На збори, присвячені обговоренню постанови партії та уряду, прибуло багато колгоспників артілі ім. Шевченка Сокольницького району.

Після заслухання постанови колгоспники тепло дякували партії й уряду, великому Сталіну за батьківське піклування про дальше зміцнення колгоспів.

Колгоспник т. Макара, виступаючи на зборах, сказав:

— Я з великою увагою вислухав цю постанову. Скажу від душі, що вона є чудовим документом, який намічає шляхи до покращення нашого колгоспного життя. Постанова партії і уряду суворо карає порушників Статуту сільськогосподарської артілі і заохочує всіх нас ще більше дбати про колгоспне добро. І у нас в колгоспі є ще окремі порушення Статуту сільськогосподарської артілі, ще не налагоджено як слід охорону колгоспного майна. В цьому році наша артіль мала б немалий прибуток від врожаю колгоспного саду, але його не доглядали, як слід.

— Постанова партії і уряду – сказав колгоспник Степась, — зобов’язує нас ще більше працювати на колгоспних ланах, ще активніше боротися за вирощування високого врожаю.

«Спасибі великому Сталіну за піклування про нас!» — так записали в своїй резолюції колгоспники, і в цій резолюції намітили ряд конкретних заходів, спрямованих на успішне проведення всіх польових робіт цього року. Колгоспники зобов’язали голову колгоспу та ревізійну комісію найближчим часом зробити звіт перед ними про свою роботу.

1967

3 вересня 1967, «Вільна Україна»

Передплата почалася

З 1 вересня розпочалася передплата газет і журналів на 1968 рік. Вона проходитиме напередодні святкування знаменної дати – 50 річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Це накладає на розповсюджувачів преси високу відповідальність за стан поширення радянської преси серед населення області.

Зараз, коли насиченість пресою становить на Львівщині 900 примірників, а в деяких промислових центрах 1200-1300 примірників на кожну тисячу чоловік населення, прийняти і оформити в строк передплату силами одних тільки працівників «Союзпечати» без участі громадськості неможливо. Ось чому у нас значно збільшився громадський актив розповсюджувачів преси.

13 вересня 1967, «Вільна Україна»

Етюди оновленого Львова

На краю площі Івана Підкови стоїть невеликий сірий будинок з прикріпленою на його фронтальній стіні табличкою «Гауптвахта ХІХ століття». Це в довільному перекладі на нашу мову – Постерунок австро-угорської жандармерії. Тут колись озвірілі жандарми катували бідних людей, яких вони з презирством волоцюгами звали.

Сьогодні на прилавках і підвіконні колишньої катівні – море різнокольорових квіток. Бо радянські люди, так як і хліб, люблять квітки, і так, як пшеницю, вирощують їх. Бо люблять красу. Великий учитель такий заповіт залишив. І вони свято зберігають той заповіт Ілліча, як і всі його заповіти…

1991

10 вересня 1991 року, «За вільну Україну»

Кобзар прийшов до Трускавця

Наче з довгих мандрів по Україні прийшов Тарас Шевченко до Трускавця і присів відпочити. Таким зобразили нашого національного пророка львівський скульптор Роман Романович, архітектори Орест Скоп, Роман Домінко і Михайло Марафіян. Минулої неділі монумент поета відкрито в центрі курортного міста перед палацом культури його імені. Велике мозаїчне панно «Гайдамаки» Володимира Олексюка на фасаді будинку вдало доповнює образ Кобзаря в бронзі.

Олександр Сирцов