Океанічна гребля – маловідомий спорт, однак хоча Львів знаходиться на великому європейському вододілі наше місто має стосунок до цього екзотичного виду спорту. Адже двоє львів’ян Павло Резвой та його син Дмитро є відомими океанічними гребцями, Павло Резвой є найстарішим океанічним гребцем у світі. Про те, як підкорити Атлантику на веслах, що треба брати з собою у подорож і яким має бути човен розповів Дмитро Резвой.
Львів’яни Павло та Дмитро Резвиє мають незвичне хобі – вони займаються океанічною греблею. Спочатку цим спортом захопився Павло Резвой, який зараз є найстарішою людиною в світі, яка перетинала Атлантику на веслах, згодом цим захопився його син Дмитро. Перед стартом однієї з чергових подорожей Дмитра Резвого батько і син розповіли про океанічні подорожі та скільки коштує таке захоплення.
Дмитро Рєзвой, який вслід за своїм батьком Павлом продовжив традицію океанічного веслування заявив про свої наміри створити у Львові громадську організацію любителів океанічного веслування. Також Рєзвой-молодший має намір перетнути на веслах Атлантичний океан від іспанського узбережжя до острова Барбадос.
Новий пам’ятник Леніну, робота комітету народного контролю та нлове родовище золота – ось так мінялись теми львівських газет у 1946, 1967 та 1991 роках.
2016 року виповнилось 80 років від першого виконання найпопулярнішої пісні про Львів «Тільки у Львові». З цією піснею виросло кілька поколінь львів’ян, навіть зараз вона є найпопулярнішою на Ютубі за кількістю переглядів серед пісень про Львів.
«Пісні львівських вулиць» в оригіналі звучали польською мовою, і лише тепер їх переклав українською Віктор Морозов. Саме тому і точаться досі суперечки, до якої культури належать пісні, які колись співали львівські батяри, і чи варто було їх українізувати. Про українські та польські пісні – старі та сучасні розмовляв із Юрієм Шаріфовим. На жаль, це одне з останніх інтерв’ю відомого музиканта, адже 21 липня 2017 року він пішов із життя.
Одна з ознак доброго ресторану – жива музика, однак зараз власники навіть дорогих ресторанів на цьому часто заощаджують – люди йдуть у ресторацію задля кухні. Про ресторанну та весільну музику мені розповів відомий львівський музикант Юрій Шаріфов. Це – одне з його останніх інтерв’ю, адже 21 липня 2017 року один з перших рокерів України пішов із життя.
Радянська агітація у кінотеатрах, жнива у рибалок, які перевиконують плани та освячення військового комісаріату – ось деякі теми, про які писали львівські газети у листопаді 1946, 1967 та 1991 років.
Культурна спадщина міжвоєнного Львова – це не лише сецесійні будинки, а й твори літератури та мистецтва, які творили його мешканці. У ті часи українці були третьою за національною групою Львова, поступаючись за чисельністю полякам та євреям, однак вони створили високу культуру, завдяки якій наше місто мало своє українське обличчя.
