Ми звикли бачити міста Європи переповнені натовпами туристів, залюднені мешканцями площі Ринок, вулиці, на яких торговці продають свій крам. Однак, статистика невблаганна, – Європа пустіє, і демографічна криза на старому континенті, цілком можливо, колись перетворить цей прекрасний старий світ на спустошену землю. Зараз важко уявити таку картину, і вона виглядає апокаліптичною, але перші ознаки знелюдненої Європи вже є… Це міста, з яких масово виїжджають європейці. Одне з таких – місто Герліц, що на східному кордоні Німеччини.
Місто Герліц, або Згожелець має дві назви, бо адміністративно поділене між двома країнами: одна його частина знаходиться в Польщі, інша – в Німеччині.
У 1816 році, внаслідок рішень Віденського конгресу Герліц увійшов до прусської провінції Сілезії. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з Дрезденом, Берліном і Бреслау. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.
У 1945 році відступаючі війська вермахту підірвали всі мости через річку Нейсе, але місто в основному залишилося неушкодженим. За Потсдамською угодою місто ділиться на німецьку та польську частину до сьогодні. Кордон між країнами пролягає прямісінько через місто, якщо конкретніше то на мості над річкою Нейсе. Зараз про поділ нагадують лише прикордонні стовпці сховані між листям кущів. З однієї сторони стовпчик польський, з іншої – німецький. Герліц – дуже цікаве місто для туристів, саме через цю адміністративну особливість.
Одне місто на дві країни. Коли йдеш по німецькій стороні міста, вражає спустошеність вулиць. Цілі квартами, будинки з архітектурним ансамблем стоять порожні. Це ніби місто без людей..Вдень на вулиці не зустрінеш, навіть, випадкового перехожого. Куди зникли всі ці німці, які мешкали у цих будинках? У вікнах – фанери, двері замкнені на колодки. Вітрини магазинів затулені дерев’яними дошками, там вже давно ніхто нічого не продає. Історія міста Герліц ілюструє картину багатьох європейських міст Східної Німеччини. Цілі родини німців з цих міст виїхали на захід країни, там, де краще життя та вищі зарплати. Міста, цілі вулиці, квартири в будинках стали порожніми, і в них нині ніхто не живе. Так виглядає Європа з її міграційними процесами. Цікаво, що влада міста Герліц не дає дозвіл заселитися у ці пусті квартири польським заробітчанам, яких у місті є багато, однак надає цілі будинки біженцям з країн Африки та Азії.
Місто Герліц живе подвійним життям. На польській стороні, яка називається Згожелець – картина зовсім інша. На вулицях – багато поляків, працюють магазини, ресторани та бари. У місті є дві мерії: польська та німецька. Мешканці міста беруть усі переваги від такого адміністративного поділу. Наприклад, німці йдуть на польську сторону міста, щоб купити продукти, які в Польщі дешевші, а поляки їдуть до німецької частини міста на роботу, бо там вже вища зарплата. Мешканці з Герліц обідають в ресторанах на польській частині міста, бо ціни там вдвічі нижчі, аніж в німецькій частині міста.
Герліц – велике місто. Його площа – понад 67 кілометрів, і місто є одним з найкрасивіших в Європі. Взимку, в місті Герліц місцевий час збігається з офіційним, оскільки 15-й меридіан, за яким визначається Центрально-європейський час, проходить в межах міста.
Під час Другої світової війни Герліц не бомбили, тому місто повністю зберегло унікальний архітектурний ансамбль пруської забудови: площа Ринок, магістралі вулиць, катедри, костели, старі німецькі млини у центрі міста – все тут аутентичне і має вже по чотириста років. Загалом у Герліц є чотири тисячі добре відреставрованих пам’яток архітектури. Через місто протікає річка Найсе, яка і ділить місто на німецьку та польську частини. До речі, штрафи за неправильне паркування, наприклад, тут відрізняються: на німецькій стороні вони вищі, аніж на польській. Ще одна особливість міста – це порядок. Тут він дотриманий. Німецькі поліцейські ретельно патрулюють місто, і можуть серед дня підійти і попросити показати документи. Але до Герліц, або в Згожелець їдуть ті, хто хоче втекти від світу. Тому часто сюди таємно приїжджають зірки світової слави, аби сховатися від папарацці, і просто спокійно пожити. В цьому особливість дивного міста без людей.
Вікторія Вислоцька, фото авторки