Він збирав для неї перли з дна Індійського океану, як весільний подарунок, поки один з рибалок трагічно не загинув від такого капризу юної принцеси. Вона носитиме ці семиметрові коралі з натуральних перлів, і завжди вважатиме, що ця смерть, визначила трагічну долю усієї її родини, і поклала кінець династії Гохбергів. Принцеса Дейзі – найзагадковіша та найкрасивіша жінка Польщі та тогочасної Європи. Остання власниця замку Ксьонж, і остання володарка його таємниць…
Замок Ксьонж – (Князь) один з найбільших замків Польщі та Європи, і один з найкрасивіших. Він, як корона піднімається над пагорбами в глибині лісів Нижньої Сілезії. Замок Ксьонж є у місті Валбжих, від центру міста йти пішки лише 500 метрів, і одразу потрапляєш у королівський ліс. Збудований у 1288-1292 роках князем Болком I Суровим, замок впродовж століть часто змінював і власників і свій вигляд. Але найбільший влив на історію та розвиток замку Ксьонж мала родина Гохбергів, якій належав замок понад 400 років.
Дейзі, як її люблячи тут називали, сама обирала квіти та реліктові рослини до саду та парку, сама обирала меблі з найдорожчих матеріалів, порцеляну та столове золото. Тут у замку Принцеса Дейзі влаштовувала бали-маскаради, на які приїжджали усі королівські та княжі титуловані родини тогочасної Європи: британські, французькі, російські принцеси. Розкіш і драму свого життя Дейзі описувала у щоденнику, який вела.
З 1908 року до 1923 у замку триває перебудова та реконструкція, що визначила його сучасний вигляд. До замку добудували два неоренесансні крила — на північ і на захід. Замкові тераси отримали свій нинішній вигляд. Вежа досягла висоти 47 м і була увінчана сферичним куполом з ліхтарем.
Дейзі весь час віддавала сили на розбудову та розквіт споруди, поки граф Генріх, відомий ловелас, не одружився вдруге. Другою дружиною графа стала іспанка Клотильда, яка до того ж звабила молодшого сина графа, і це був скандал на усю Європу. Згодом, граф заставить другу дружину взяти шлюб зі сином і вона стане невісткою Дейзі, і навіть, народить їм онуків. А до цього Дейзі мусила залишити свій улюблений замок, і виїхати у заміську резиденцію Гохбергів, спеціально збудовану для неї. Можна сказати, принцесу Дейзі вигнали з Ксьонжу. Та родинні драми були нічим порівняно з вітрами історії, що вже дули над замком. У 1928 році замок захоплюють нацисти.
Гохберги, що не підтримували нацистський режим, вже з 1928 року у замку не проживали. За винятком Дейзі. Її граф Генріх просив повернутися у стіни Ксьонжа, аби підтримувати порядок. Фактично принцеса стала добровільною бранкою нацистів у стінах свого улюбленого замку. В час Другої світової війни замок став власною резиденцією Адольфа Гітлера, однак фюрер сам ніколи там не був. У підвалах спочатку німецька, потім радянська влада зробила тюрму-концтабір, і тоді почали розбудовувати підземні коридори в глибину скелі. Підземна інфраструктура мала б розростись до п’яти поверхів із ліфтами. Однак всю цю ідею нацисти не завершили. Під час війни у замку був шпиталь, а Дейзі першою лікувала поранених і працювала, як патронажна сестра. Від минулої пихи принцеси не залишилося і сліду. Жінка постійно займалася благодійністю: створювала сиротинці, школи для бідних дітей, відкривала будинки для хворих і старих, виступала на захист екології Валбжиха. Адже за століття шахти отруювали воду у місцевій річці, через що гинули селяни. Англійка так полюбила Польщу, що є улюбленицею поляків досі.
Двоє синів Дейзі пішли на війну. Ганс Генріх VII у 1932 році переїхав до Великої Британії, отримав британське громадянство і воював на британській стороні під час війни. Його брат Олександр фон Гохберг воював проти Німеччини з польської сторони. У 1941 році замок повністю конфіскували нацисти. Гохберги більше замком не володіли. Дейзі вмерла у 1943 році, і не побачила занепад свого замку, не побачила його повне розграбування радянськими військами. У замку була найбільша в Європі бібліотека з оригіналами полотен художників та рукописами нот Баха, – усе це російські солдати спалили, або розграбували. 
Ще один символ замку – улюблений білий вовк Дейзі. Ця тварина оберігала дім Гохбергів, аж до самої смерті власників. Кажуть, що сьогодні нащадків унікальної породи білого вовка можна побачити лише на околицях Валбжиха. Та щоб пересвідчитися у правдивості цих легенд, треба їхати у замок Ксьонж, і все побачити на власні очі.
Її називали улюбленицею Дейзі, за харизму та чарівність, зараз це можна порівняти із впливом принцесою Діаною. Хоча насправді ці розкішні бали були “втечею” Дейзі від самотності, адже у замку вона будувала власне нове життя, на якому була королевою, залишаючись в глибині душі самотньою дівчинкою, яка не мала щастя у шлюбі.
За сучасними мірками, принцеса Дейзі була матеріалісткою, і сенс її життя у замку – нагромадження багатства та розкоші. Вона мала понад 300 суконь, що вибирала та шила спеціально для балів. Тут у замку Дейзі народила графу трьох синів. Єдина дівчинка вмерла одразу після народження, і її не встигли навіть охрестити. Цю драму Дейзі пов’язувала з проклятою перлиною її намиста, через яку загинув рибалка.
З 1908 року до 1923 у замку триває перебудова та реконструкція, що визначила його сучасний вигляд. До замку добудували два неоренесансні крила — на північ і на захід. Замкові тераси отримали свій нинішній вигляд. Вежа досягла висоти 47 м і була увінчана сферичним куполом з ліхтарем.
Дейзі весь час віддавала сили на розбудову та розквіт споруди, поки граф Генріх, відомий ловелас, не одружився вдруге. Другою дружиною графа стала іспанка Клотильда, яка до того ж звабила молодшого сина графа, і це був скандал на усю Європу. Згодом, граф заставить другу дружину взяти шлюб зі сином і вона стане невісткою Дейзі, і навіть, народить їм онуків. А до цього Дейзі мусила залишити свій улюблений замок, і виїхати у заміську резиденцію Гохбергів, спеціально збудовану для неї. Можна сказати, принцесу Дейзі вигнали з Ксьонжу. Та родинні драми були нічим порівняно з вітрами історії, що вже дули над замком. У 1928 році замок захоплюють нацисти.
Гохберги, що не підтримували нацистський режим, вже з 1928 року у замку не проживали. За винятком Дейзі. Її граф Генріх просив повернутися у стіни Ксьонжа, аби підтримувати порядок. Фактично принцеса стала добровільною бранкою нацистів у стінах свого улюбленого замку. В час Другої світової війни замок став власною резиденцією Адольфа Гітлера, однак фюрер сам ніколи там не був. У підвалах спочатку німецька, потім радянська влада зробила тюрму-концтабір, і тоді почали розбудовувати підземні коридори в глибину скелі. Підземна інфраструктура мала б розростись до п’яти поверхів із ліфтами. Однак всю цю ідею нацисти не завершили. Під час війни у замку був шпиталь, а Дейзі першою лікувала поранених і працювала, як патронажна сестра. Від минулої пихи принцеси не залишилося і сліду. Жінка постійно займалася благодійністю: створювала сиротинці, школи для бідних дітей, відкривала будинки для хворих і старих, виступала на захист екології Валбжиха. Адже за століття шахти отруювали воду у місцевій річці, через що гинули селяни. Англійка так полюбила Польщу, що є улюбленицею поляків досі.
Двоє синів Дейзі пішли на війну. Ганс Генріх VII у 1932 році переїхав до Великої Британії, отримав британське громадянство і воював на британській стороні під час війни. Його брат Олександр фон Гохберг воював проти Німеччини з польської сторони. У 1941 році замок повністю конфіскували нацисти. Гохберги більше замком не володіли. Дейзі вмерла у 1943 році, і не побачила занепад свого замку, не побачила його повне розграбування радянськими військами. У замку була найбільша в Європі бібліотека з оригіналами полотен художників та рукописами нот Баха, – усе це російські солдати спалили, або розграбували.
Ще один символ замку – улюблений білий вовк Дейзі. Ця тварина оберігала дім Гохбергів, аж до самої смерті власників. Кажуть, що сьогодні нащадків унікальної породи білого вовка можна побачити лише на околицях Валбжиха. Та щоб пересвідчитися у правдивості цих легенд, треба їхати у замок Ксьонж, і все побачити на власні очі.