Старі львівські будинки будь-якої миті можуть дарувати вам радість відкриття чогось нового. Навіть якщо ви гуляєте вулицею, яка вам добре знайома, понад те, навіть якщо вона дуже добре описана у довідниках.
Навіть за цієї умови можете побачити те, що до вас не зауважили інші дослідники міста. Ось для прикладу вулиця Руська – вона не лише є у кожному путівнику по Львову – у книгарнях є навіть окремі путівники по самій Руській. Причому докладні довідники.
Але навіть за цих умов гуляючи вулицею Руською під шум трамваїв варто іноді піднімати голову догори, щоб докладніше роздивитись, приміром, фризи на Успенській церкві.
Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді
Відомий львовознавець Юрко Охріменко свого часу мені розповів, що таким чином він знайшов цікаву деталь на фризі – напис єврейською мовою (вочевидь на івриті).
Отож там, між іншим зображено сюжет як Мойсей пасе вівці, коли помітив кущ, що незгорає — неопалиму купину. Коли він підійшов до нього, то почув звідти Бога, який сказав йому вивести свій народ в Ізраїль. Коли Мойсей запитав, хто це, той відповів «Я той, хто є».
Отож, якщо уважно придивитись до зображення неопалимої купини, то в центрі квітки можна помітити чотири єврейські літери. До речі, одна з них, судячи по всьому нагадує букву єврейського алфавіту «Йод», ще одна – «Вов». Цілком ймовірно, що в такий незвичний спосіб художник намагався показати Бога в його імені – Ягве.
Власне кажучи старі єврейські написи, для Львова не є дивиною – здебільшого вони зроблені на ідиші і це є реклами єврейських магазинчиків. Однак єврейський напис на християнській церкві – такого на фасадах чи в інтер’єрах інших церков у Львові ви не зустрінете. Однак Успенська церква таки має свій власний єврейський мотив.
Олександр Сирцов