Першочергово планується створити «чорний список» туристів, які були звинувачені у вандалізмі, включаючи не тільки нанесення шкоди пам’яткам, але і купання в римських фонтанах. Всім особам, внесеним до «чорного списку», в’їзд в Рим буде заборонений. Також для збереження культурної спадщини планується збільшити число відеокамер, встановлених навколо пам’яток, а також значно підвищити штрафи для порушників громадського порядку.
За словами віце-президента римського відділення групи захисту культурної спадщини Ванна Маннуччі, враховуючи кількість культурних об’єктів і зростаюче число туристів, вандалізм неможливо звести до нуля.
У 2018 році Рим відвідали близько 16 млн туристів. Дві жінки з США і одна з Франції були арештовані за те, що вирізали свої імена на каменях Колізею, а австрійський підліток був затриманий за спробу вкрасти одну з цеглин стародавньої будови. Зовсім недавно турист відламав один з бивнів статуї слона роботи Джіана Лоренцо Берніні XVII століття біля Пантеону, інший пошкодив підставу статуї човна «Баркачча» біля Іспанських сходів, а третій спробував розрізати картину епохи ренесансу в приватному музеї.
Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Подорож Італією – Паола
Незліченна кількість туристів були оштрафовані або арештовані за купання в знаменитому фонтані «Треві», а також за нанесення фарби на культурні пам’ятники. Хоча число подібних актів вандалізму зростає в багатьох містах світу, Рим особливо вразливий через величезну кількість культурних пам’яток. Найвідоміший випадок туристичного вандалізму в Римі стався в 1972 році, коли житель Угорщини завдав 15 ударів молотком по скульптурі Мікеланджело «П’єта».
У столиці Італії діють суворі заборони на купання і часткове занурення в міські фонтани. Не можна прати в них одяг, мити тварин, а також сідати, лягати і ходити по їх частині. Штрафи за такі порушення можуть досягати 900 євро. Частина заборон стосується і питних фонтанчиків. Їх не можна ламати, кидати в них різні предмети, виливати якусь рідину і використовувати для миття тварин.
Такі заходи влади є логічними, адже, архітектура Риму протягом століть значно розвинулася, особливо від класичних та імперських римських стилів до сучасних архітектур. Рим був для певного періоду одним з головних епіцентрів класичної архітектури світу, розвиваючи нові форми, такі як арка, купол і склеп. Романський стиль в 11, 12 і 13 століттях також широко використовувався в римській архітектурі, а пізніше місто стало одним з головних центрів ренесансної, барокової та неокласичної архітектури.