Спочатку їх перенесли до головного храму УАПЦ у Львові Святоуспенській церкві, де священики відслужили панахиду, а згодом її перенесли вулицями міста до монастиря святого Онуфрія УГКЦ – на його території упокоїлись останки першодрукаря.
Справа у тому, що саме поруч з Успенською церквою знаходилась друкарня Івана Федорова, натомість його спочатку поховали у монастирі святого Онуфрія, однак після того, як Львів увійшов до складу Австрії цвинтарі навколо храмів було ліквідовано, ракію з останками Івана Федорова неодноразово переносили, врешті, вона опинились на зберіганні в музеї історії книги, що на вулиці Коперніка. За словами дослідника історії Львова Петра Радковця все це нагадувало детектив, врешті переміг принцип, за яким останки християнина повинні бути поховані в освяченій землі, у даному випадку – на території монастиря. Також, за словами Петра Радковця була потреба провести експертизу останків, яка є дуже дорогою, однак вона підтвердила, що в музеї справді зберігаються останки Івана Федорова. «Довго не робили перепоховання, тому-що аналіз дорогий. Тепер його вже провели і підтвердилось, що це справді його останки» — пояснив мені Петро Радковець. Також, свого часу колишній мер Москви Юрій Лужков хотів забрати ці останки до російської столиці, аби там перепоховати – однак цього, на щастя, не сталось.
Варто зауважити, що в історії українського книгодрукування Іван Федоров є однією з найвидатніших постатей. І хоча насправді він не був першодрукарем, як це часто розповідають, однак він надзвичайно високо підняв планку якості у книгодрукуванні. Петро Радковець пояснив, що друкарські форми, які використовував Іван Федоров були настільки високої якості, що 200 років після його смерті вони використовувались за прямим призначенням.
Іван Федоров є найвидатнішим книгодрукарем 16 століття – в Україну він втік після того, як у Москві спалили його друкарню. Працював у Львові та Острозі, зокрема він видав ряд релігійних книг, серед них «Апостол», Острозьку Біблію а також азбуку за якою діти могли навчатись грамоті. Всі його книги зараз вважаються особливо цінними раритетами.
Олександр Сирцов