Гороскоп на карті Львова – Козельники

Вулиця Козельницька

Спочатку ми вирушимо на вулицю Козельницьку. Загалом у Львові доволі мало вулиць, які не мають жодних поворотів – чим довша вулиця, тим вона звивистіша та закручена. Переважно це маленькі та короткі за довжиною вулиці до яких Козельницька не належить. Втім, не назвеш її і великою – фактично її роль зводиться до сполучної між вулицями Панаса Мирного та гомінкою Луганською, яка більше нагадує трасу з інтенсивним рухом десь на околиці міста.

uku_na_kozelnika.jpg (129.66 Kb)

Козельницьку, попри те, що на ній не має надто інтенсивного руху автомобілів не назвеш затишною, головним чином через те, що там відсутні житлові будинки. З основних споруд – Західний науковий центр, який стоїть вдалині від дороги та відокремлений від неї чималим пустирем. Через це його приналежність до цієї вулиці виглядає суто формальною – кожен будинок мусить мати якусь адресу, от і приписали до найближчої вулиці, дарма що до неї добрих 300 метрів.

Більша частина Козельницької – це різноманітні енергетичні підприємства, при цьому всі вони розташовані з непарної сторони вулиці, але найцікавішим з них – і суто з економічної, і з історичної точки зору – Львівська ТЕЦ-1, яка входить до складу ЛКП «Львівтеплоенерго» та забезпечує теплом 60% житлового фонду міста.

Потреба у електричній енергії виникла з будівництвом ліній електричного трамваю, однак з часом потреби міста зростали – електроенергія давала більше комфорту городянам, тож 1907 року було виконано проект нової електростанції змінного струму. Проект був втілений у життя доволі швидко вже до 1910 року було зведено електростанцію потужністю 4500 кВт – власне про неї ми і говоримо. Щоправда тоді вона називалась «Електровня Персенковка». Зауважимо, що збудували її за найновішими на той час технологіями, ну а головним інвестором був Львівський магістрат. Згодом електровня неодноразово вдосконалювалась, збільшувалась її потужність. Зараз, як ми вже говорили, від неї залежить теплопостачання більшої частини міста.

kozelniki_elektorovnya.jpg (174. Kb)

Дещо несподіваною є парна сторона вулиці – саме тут можна побачити … теплиці, які належать підприємству «Агрокультура». Сільськогосподарське підприємство посеред міста – явище саме по собі дивне – тут вирощують квіти для зовнішнього та внутрішнього озеленення – ті самі вазонки, які прикрашають львівські балкони та ліхтарні стовпи. Підприємство, яке вирощує красу наших вулиць, однак на цьому етапі вона прихована від стороннього ока.

Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді

Оце й уся вулиця Козельницька, Луганську ми просто перейдемо – залишивши цю гомінку трасу позаду. Далі ми попадаємо на територію залізничної станції Персенківка

З історії Козельник

І вже за цією станцією, пройшовши кілька сотень метрів дорогою вздовж колії потрапляємо в сільську частину Козельник – вулиці Рахівську та Бережанську. Власне слово «сільська» тут пасує не лише з огляду на те, що тут повністю садибна забудова. Козельники відносно недавно увійшли до складу Львова – частина у 1931 році, решта – лише у 1955 році.

Історично Козельники були польським поселенням – за переписом 1921 року тут мешкало 841 людина з них 774 римо-католиків, 30 греко-католиків та 37 іудеїв. Звісно зараз національний та й конфесійний склад Козельник змінився, хоча окремої статистики ніхто не веде. А от щодо характеру забудови – Козельники напевне більше за інші дільниці Львова зберегли свою автентичну сільську забудову. Тут можна навіть побачити дерев’яні будиночки віком у кілька десятків років. Натомість нових, 2-3 поверхових будиночків «з наворотами» тут відносно небагато.

Чужі тут не ходять

Звичайна сільська вулиця, мінімум автомобільного руху, як то кажуть, «чужі тут не ходять». Вдалині можна побачити корпуси Українського католицького університету. Ще в іншій стороні – багатоповерхівки на вулиці Чукаріна, але це вже Сихів. Околицею Козельник проходить частина проспекту Червоної Калини, поміж Козельниками та Сиховом – величезна транспортна розв’язка з автостоянкою на нижньому рівні. Власна ця ділянка вражає своєю невпорядкованістю – можливо за кілька років ця ділянка матиме зовсім інший вигляд. Ну і звідси вже один крок до Сихівського моста, звідки відкривається панорамний вигляд і на Козельники з їх малоповерховою забудовою та сільським виглядом, і на промислову забудову Персенківки і на саму станцію Персенківка, і на колію, яка йде за обрій.

Олександр Сирцов