10 причин відвідати Тернопільщину: чарівні місцини України

tenopilszina_1

Ні в якому разі не варто нехтувати Тернопільщиною, коли мова заходить про український туризм. Львів, Київ, Одеса – тут ви були, напевне й не раз. Але ви й не уявляєте, як може здивувати вас Тернопільщина! Це неймовірна краса природи, архітектурних пам’яток давнини, величні замки та зниклі міста. Тернопільська область увібрала в себе запах пригод та легенд, котрі варто відчути. Ви все ще сумніваєтесь? Ми впевнені, що після нашої підбірки вам обов’язково захочеться відвідати кілька чарівних місцин Тернопільщини!

Скалат

skalat_zamok

За 30 кілометрів від Тернополя знаходиться місто Скалат. Саме тут знаходиться один із найкраще збережених замків України. Офіційно вважається, що замок цей збудований у 1630 році, але згідно археологічних розкопок, місто й твердиня існували на місці міста Скалат століттям раніше.

Замок служив як оборонна споруда, оточена зі всіх боків ровом, що наповнювався водою із річки при необхідності. Все завдяки тому, що Скалат стоїть на річці Гнила, та й болотяниста місцевість допомагала місцевим оборонятись. Оборонні мури сягали 2 метрів завтовшки та 6 метрів заввишки.

Звичайно, замок все-одно неодноразово захоплювали та руйнували, тож коли він втратив свою оборонну цінність, його перебудовували. Завдяки цьому та реставраціям у XIX столітті замок зберіг свій вигляд до сьогодні. Безумовно вам варто відвідати це місце. Більше того, можливо з нього й варто розпочати свою подорож.

Монастирок

pechera_monastirok

Є в Тернопільській області зовсім невеличке село під назвою Монастирок. Сюди немає звичного автобусного сполучення, адже село зовсім маленьке, його населення складає приблизно 600 чоловік. Але насправді, саме тому його й варто побачити хоча б раз у житті!

monastirok_davnoslovyanskii_pechernii_hram

Таке враження, ніби ви потрапляєте в ту, небачену ніким із живих людей Україну, котра описується в шкільких підручниках. Тут відкривається дивовижний краєвид долини Серет. Але головним козирем села є Печерний Монастир, котрий й досі приваблює туристів.

Кудринці

kudrineckii_zamok__s_kudrinci_

Село Кудринці знаходиться за 25 кілометрів від Кам’янця та лежить по обох берегах річки Збруч. Лівий берег – Хмельницька область, правий – Тернопільська. Тут знаходиться Кудринецька Фортеця або Кудринецький Замок, збудований у XVII столітті, аби захистити міських жителів від частих Татарських та Волоських нападів.

Окрім всього, тут ви можете почути безліч легенд, пов’язаних із цим дивовижним місцем. Зокрема існує легенда про дівчину, замуровану живцем в одну зі стін замку, після чого нечисленні перехожі можуть зустріти її дух у ясну місячну ніч. Також розповідають, що поблизу замку колись закопали скарби, і якщо ви натрапите на місце сховку – під ногами загуде земля. Для шукачів містичних місць батьківщини – ідеальне місце для нічної прогулянки!

Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді

Сидорів

zamok_s_sidoriv_gusyatinskii_r-n_ternopilska_obl_

В селі Сидорів на Тернопільщині височіють руїни Замку-Кораблю! Хоча Сидорівський Замок не витримав випробування часом, він й досі виглядає велично. Колись довжина замку складала цілих 180 (!!!) метрів, зараз же це лише 30-40 метрів – третина від всього колишнього вигляду будівлі.

На протилежному боці від замку розташувався унікальний костел, що має форму родинного гербу Калиновських, котрі його й збудували.

Кривче

s__krivche_livii_shil_dolini_r__ciganka_pechera_krishtaleva__borszivskii_raion
pechera_krishtaleva_5

На крутих схилах річки Циганки стоїть село Кривче, головною окрасою котрого є печера Кришталева. Звичайно, ніякого кришталю там немає, а назву печера отримала завдяки різнокольоровим кристалам гіпсового походження. Загальна довжина печери зараз оцінюється в 23 кілометри. У туристів є можливість пройти у ній близько 2.5 кілометрів. Звичайно, це дуже мала частка, але навряд чи вам захочеться блукати на протязі понад 20 кілометрів у хитросплетіннях печерних ходів?

800px-zamok_u_seli_krivche

Окрім цього в селі Кривче також стоїть відомий замок, збудований у XVI столітті. Втім у XVII столітті його вже зайняв перебіжчик Кричинський, відомий своєю особливою жорстокістю та тим, що із недругів живцем знімав шкіру. Також існує легенда, що десь поблизу замку закопаний скарб, такий, що його просто не змогли вивезти із замку, чому й закопали поблизу. Також у селі Кривче є непримітний костел-усипальниця, пізніше перелаштований у замок-порохівницю.

Кременець

3_kremenec_kompleks_kolegiumu_chinu_ezuitiv_u_kremenci

Є на Волинській Тернопільщині справді старовинне містечко Кременець, згадки про котре долинають ще з XI століття. Одним із найкрасивіших місць тут – це Єзуїтський Колегіум, побачити котрий варто не менше, ніж будь яку іншу архітектурну пам’ятку країни. У містечку Кременець багато церков, костелів та старих, харизматичних будиночків.

ruini_kremeneckogo_zamku_1

Також тут стоять руїни Кременецького замку, із котрим пов’язані дуже цікаві легенди та перекази. Найцікавіше із них стосується королеви на ім’я Бона Сфорца, що отримала замок у подарунок від свого чоловіка, котрий жив у Кракові, але іноді навідував дружину. Відтак королева не дуже переймалась подружньою вірністю. Красива та амбітна жінка, кажуть, тримала цілий гарем із чоловіків. Окрім всього, вона також була жорстокою королевою, що зжила зі світу двох своїх невісток, чиє походження їй не сподобалось. За це її й отруїли (за вірогідним припущенням) лікарі за наказом Габсбургів. Королева, до речі, реальна – її тіло спочиває зараз в Італії, в місті Барі.

Лосяч

losyach-_kostel1-1

Головна окраса села Лосяч – готичний костел, що увібрав у себе щарм середньовіччя. Одних лише загадок, коли і ким був збудований храм – вистачає, аби відвідати його. Достеменно лише, що на будівництво костелу кошти дала родина Голуховських. Окрім того, по дорозі до села Лосяч вас чекають видовищні та мальовничі краєвиди.

Заліщики

misto_zalisziki_richka_dnister_-_1

Напевне, одне із найвідоміших місцин Тернопільщини – Заліщики. Колишній польський курорт неймовірної краси сьогодні є просто районним центром в Тернопільській області. Втім досі туристи наповнюють Заліщики, аби побачити одне із наймальовничіших видовищ України – місто-півострів.

Окрім загального краєвиду міста, можна також навідатись у Палац Бруницьких. Або ж навідайтесь в дендропарк, адже тут росте понад 40 рідкісних видів чагарників та дерев, серед котрих, до речі, тюльпанове дерево.

Чортків (Тернопільщина)

1__chortkiv_chortkivska_ratusha_stara_ratusha_pl__rinok_18

Головною окрасою міста Чортків є домініканський костел Світого Станіслава, котрому, кажуть, у красі поступаються навіть львівські костели. Також важливою пам’яткою є годинникова вежа – колишня міська ратуша міста.

Звичайно, багатьох туристів приваблює не це. Як ви вже могли здогадатись – це містична назва міста. Звичайно, нічого містичного в ній насправді немає, адже назва міста походить від імені Єжи Чартковського, котрий в цих місцях побудував один із першиз замків ще в XVI столітті. Та й в місті дуже багато церков, костелів, дзвіничок та капличок.

Червоногород

chervonogorod

Дуже хочеться завершити наш список чимсь справді чарівним. І що може бути більш чарівним, ніж забуте та зникле місто Червоногород? Його немає на картах міст чи сіл України, адже тепер тут залишились лише руїни величного палацу. Поруч замку розташувався дитячий табір, тож влітку тут багато галасу, але в решту часу Червоногород перетворюється в пустку, а взимку тут залишається лише сторож дитячого табору «Ромашка».

Місто Червоногород часто згадується в літописах. Але судити тепер про його історію можна лише із стародавніх записів та археологічних знахідок, серед котрих навіть були кістки мамонта.

Добиратись сюди, як і до села Монастирок, дуже непросто. Без власного авто – справа не проста, адже поблизу ходить громадський транспорт лише раз-два на день, та й то із Заліщиків до села Нирки – найближчого населеного пункту. Звичайно, досвідчені туристи долають понад десяток кілометрів своїми ногами. Так чи інакше, неймовірні видовища у будь яку пору року – це варте ваших старань, адже це незабутні враження, котрими може похвалитись не кожен.

Автор статті: sergiyMelnyk.