Хочете відправитися до невідомих берегів і спробувати там рідкісні заморські страви? Чому б і ні, адже гастрономічні подорожі сьогодні надзвичайно модні. Однак є ряд дивовижних національних страв, які вразять навіть самого вибагливого гурмана і його організм. Тож, як Ви вже зрозуміли сьогодні ми поговоримо про фуд-тур.
Ескамолес – улюблена страва древніх майя
Мексика, Канкун, загублені в джунглях піраміди… Хто б міг подумати, що досі місцеві жителі – нащадки великих майя, вважають делікатесом яйця чорних гігантських мурах. Але ця страва має досить романтичну назву – «Ескамолес».
У великих агавах живуть великі мурахи, але крім свого гігантського розміру у цих членистоногих є і ще одне сумнівне достоїнство – вони отруйні. І як всі нормальні тварини, мурахи ставляться вкрай негативно до поїдання свого потомства. Тому, перш ніж зморщитися над тарілкою, дізнавшись, що це за страва і наважившись спробувати її – подумайте, скільки нещасних збирачів постраждало, щоб добути для Вас цей делікатес.
Виглядає делікатес цілком привабливо і дуже нагадує кедрові горішки. Вартість екзотичної страви досить висока, оскільки видобуток яєць гігантських мурах є дуже складним і навіть небезпечним заняттям.
Яйця мурахи відкладають на початку літа, саме в цей період і добувають делікатес. На початку літа придбати їх можна на багатьох ринках Мексики. Частина мурашиних яєць заморожують, тому протягом року їх можна купувати в супермаркетах.
Їсти ескамолес можна як в сирому, так і в обсмаженому вигляді, після обсмажування яйця набувають консистенції сиру. Смак у страви досить приємний і трохи нагадує вершкове масло з тонким горіховим присмаком.
Також варто відзначити, що яйця мурашок – дуже корисна страва: вони допомагають зміцнити імунітет, а також володіють високою антиоксидантною дією і дозволяють зберегти молодість.
Італія – це не тільки піца і лазанья
Якщо Ви подорожуєте по спекотній Сардинії, і місцевий житель, запрошує Вас покуштувати щось унікальне, а саме страву Касу Марцу, то краще відразу відмовтеся. Навряд чи Ви настільки екстремальні в їжі, щоб з’їсти хоча б шматочок цього кулінарного шедевра.
Касу Марцу (гнилий сир)- це не що інше, як овечий сир, заражений сирними мушками. Смакові якості такого сиру вельми сумнівні, а запах просто вбивчий.
Самі ж мушки, точніше їх личинки, дуже активні. Вони не перетравлюються і можуть викликати блювоту і сильну діарею.
Офіційно виробництво цього сиру заборонено, але вигадливі італійці ніколи не проти влаштувати для улюблених туристів захоплюючий атракціон.
Виготовляють його вельми специфічним способом: готовий овечий сир щедро “удобрюються” яйцями сирної мухи. Личинки, що з’являються, проникають всередину головки сиру і розвиваються там. В процесі своєї життєдіяльності вони перетворюють серцевину сиру в м’яку кремоподібну кашку. Перед вживанням головку сиру відкривають (зрізають верхню частину) і вдихають гострий пряний аромат. Серцевина сиру має насичений жовтий колір і специфічний пекучий смак.
Жителі острова їдять Казу Марцу, намазавши його на сардинський тонкий пористий хліб і запиваючи місцевим вином. Оскільки потривожені личинки здатні стрибати на відстань до 15 см, шматок хліба з сиром складають або ж просто прикривають рукою, щоб невгамовні черв’ячки не потрапили в обличчя.
Сир з мертвими личинками вважається непридатним для вживання, якщо тільки вони не померли на Ваших очах.
Якщо століття тому цей сир був їжею пастухів, то сьогодні він вважається неофіційним культурним надбанням Сардинії і найсильнішим афродизіаком.
Справжній живий алкоголь на азіатський манер
В Азії легко можна замовити собі келих живого вина, точніше вже відносно живого, адже мешканці пляшки давно померли. Наприклад, в Кореї Вам запропонують рисове вино з додаванням маленьких сліпих мишенят. У європейського туриста таке видовище в келиху навряд чи викличе розчулення і бажання випити ще.
Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді
У Китаї Вас можуть побалувати горілкою, що була настояна на чорній кобрі або скорпіонах. Знавці запевняють, що смак у всіх цих напоїв нагадує гас (керосин), в який щедро додали перцю чилі.
Незважаючи на те, що зміїна горілка з’явилася у В’єтнамі, вона незабаром стала популярною в багатьох азіатських країнах. Сьогодні цей напій асоціюється переважно з Китаєм, а кожен турист, що побував в Японії, вважає своїм обов’язком привезти хоча б одну пляшку «Зміївки» на Батьківщину. Звичайно, пити таку настоянку стане далеко не кожен, але для того, щоб дивувати або навіть лякати гостей, вона цілком підійде.
Більш того, на думку тамтешніх лікарів «Зміївка»: сприяє лікуванню артрозу і артриту, збільшує рівень тестостерону, відновлює ЦНС, знімає втому, має омолоджуючий ефект, підвищує швидкість росту клітин, зміцнює імунну систему, має відхаркувальну дію.
На сьогодні є безліч видів «Зміївки» – кобру доповнюють скорпіонами, геконами, саламандрами, морськими кониками, женьшенем і іншими рослинами.
Способів приготування багато, але в європейському розумінні всіх їх можна об’єднати в дві великі групи.
Група перша. «Питна» настоянка. «Питна» вона тому, що її цілком можна – і не гидко – пити. На смак такий напій приємний, тому його можна пити, не звертаючи на «доповнення» ніякої уваги. Найчастіше це спиртова настоянка з природних рідин кобри (жовчі, крові, внутрішніх органів).
Група друга. «Лікувальна» настоянка. Напій з огидним смаком, як і будь-які інші ліки, що використовується для лікування практично всіх захворювань, тобто це цілюща, несмачна горілка, але не отруйна.
Сироїдіння по-корейськи
Але корейці люблять не тільки живе вино, їх манера сироїдіння стосується дуже багатьох страв. Наприклад, особливо поживним і корисним, що не містить холестерину, жирів і погано засвоюваних речовин, у них вважається – поїдання живих восьминогів. Це стосується не маленьких восьминогів, а цілком середніх особин.
Бідолашні восьминоги хочуть жити і звиваються і, як наслідок, застряють в горлі гурмана, від такої гастрономічної сутички можна задихнутися, тому їсти живих восьминогів потрібно з особливою обережністю.
Але навіщо ж їсти цих небезпечних і слизьких тварин? Відповідь проста. Корейці вірять, що поїдаючи восьминогів живцем, вони стануть сильнішими. Ось чому їх люблять ті, хто практикують старовинне бойове мистецтво. Воно вимагає концентрації і витривалості.
Головне, потрібно правильно засвоїти метод поїдання живого восьминога. Для цього його треба накрутити на палички і покласти в рот, в надії, що щелепи виявляться все-таки сильнішими щупалець.
Іноді доводиться боротися з присосками, які щільно прилипають до язика, зубів, втім, всієї ротової порожнини людини. Жувати восьминога не проблема, найскладніше проковтнути його, тому що він добре приклеюється.
Вівсянка, сер?
Потрібно дуже любити стару добру Англію і весь туманний Альбіон, щоб знайти в собі сміливість спробувати справжню вівсянку, приготовлену за класичним старовинним рецептом. Страва називається «Поррідж» і головними компонентами в ній є зовсім не вівсяні пластівці.
Згадайте, древня Англія була суворою країною з суворим кліматом, постійні спроби ворогів захопити британські землі зобов’язували воїнів бути міцними і сильний, щоб постійно носити важке спорядження і зброю. Як розумієте, на вегетаріанській дієті це було б неможливим.
Тому, в “Поррідж” щедро додавали свіжу овечу кров і жир. Не смачно та гидко? Але, добре, що таку вівсянку на сніданок готували дуже і дуже давно.
Лютефіск
Скандинавська рибна страва, яка у більшості людей викликає подив і навіть огиду. Мова йде про норвезьку страву Lutefisk (Лютефіск), яка буквально перекладається як “риба в лужному розчині”.
Свіжовиловлену тріску в’ялять на свіжому повітрі, далі обробляють лугом (каустичною содою або березовою золою). У такому розчині тріска повинна пролежати кілька діб. Після такої незвичайної процедури риба стає дуже м’якою і нагадує желе. Далі тріску опускають на дві доби в проточну воду і тільки після цього її можна готувати.
Саме класична страва з Лютефіск – викласти рибу шкірою вниз на деко, посипати морською сіллю і відправити запікатися в розігріту до 200 градусів духовку.
Лютефіск – це в першу чергу традиція. Далеко не всі норвежці люблять цю страву, але приготувати її на різдвяну сімейну вечерю вважає своїм обов’язком практично кожна господиня.
Крихкий секрет міцних філіппінців
Філіппінці вже давно відкрили секрет, як при багатстві спілкування, різноманітності туристичних послуг тримати форму і винайшли нехитру страву, яку дозволено їсти тільки чоловікам. Називається така страва – «Балута». Це зварене качине яйце містить цілу купу поживних і корисних речовин, які впливають на репродуктивну функцію, а також, уявіть собі… майже сформоване пташеня всередині, з хрящами, дзьобом і навіть пір’їнками.
Особливо сміливі туристи вважають за краще на цьому не зупинятися і продовжувати пізнавати екзотичні принади, заїдаючи балута – дуріаном. Цей фрукт називають царем усіх фруктів. Він має жахливий запах, але затиснувши ніс і набравшись сміливості, Ви будете щедро винагороджені, і поринете в абсолютно райський і багатогранний смак.
Екзотики в кухні заморських країн вистачає – обирати є з чого. Смачного!