У готелі «Жорж» протгом історії було чимало видатних постояльців, зокрема у ньому протягом року жив майбутній генеральний секретар ЦК КПСС Леонід Брєжнєв. Про львівський період життя генсека розповів мені відомий громадський діяч Борис Дорфман. Справа у тому, що у перші повоєнні роки у Львові базувались 6-та та 12-та совіцькі армії, відповідно було багато військових.
За словами Бориса Дорфмана, поміж друзів майбутнього генсека був, як і годиться, тодішній перший секретар обкому партії Іван Самійлович Грушецький, а також директор Львівської філармонії.
Цікаво інше – повоєнний період майже не відображено в біографії Брежнєва. Наприклад, у біографії радянського вождя на сайті http://leonidbrezhnev.narod.ru/Biografia_LIB.htm зазначається, що війну він закінчив у Празі генерал-майором на посаді начальника Політуправління 4-го Українського Фронту, а демобілізувався лише 1946 року. Дещо уточнює ситуацію російська Вікіпедія, в якій згадується, що він працював начальником Політуправління Прикарпатського військового округу та брав участь у придушенні руху за незалежність України – ОУН. Власне на цій посаді пропрацював з липня 1945 року по червень 1946-го, тобто в розпал боротьби з українськими націоналістами.
Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді
Тодішній керівник Львівського обкому КПУ Іван Грушецький був майже земляком Леоніда Брєжнєва, оскільки народився у селі Камишоваха Оріхівського району Запорізької області. Його дядько був головою волосного революційного комітету і загинув «від рук бандитів» 1920 року. Втім, що це були за «бандити», ми тепер можемо лише здогадуватись.
Леоніду Брежнєву боротьба з ОУНівським підпіллям таки допомогла піднятися кар’єрними сходами, бо одразу після того його призначили першим секретарем Запорізького обкому партії. Це був перший крок до успішного підкорення номенклатурних вершин.
Олександр Сирцов