Про що писали львівські газети у липні

1946

6 липня «Вільна Україна»

«Коли не закріплюють здобутих успіхів

В депо погано організована праця, особливо паровозних бригад, низька трудова дисципліна, серед порушників трудової дисципліни і правил технічної експлуатації є навіть комуністи – це тт. Лубенець, Деєв, Садовніков. Жодним словом не обмовився доповідач про організацію соціалістичного змагання. І це не випадково. Адже за останній час партбюро цим питанням майже не займалось».

19 липня «Вільна Україна»

«Подолати відставання в здачі сіна

Селяни Львівщини в цьому році повинні до 20 липня закінчити здачу сіна державі. Але не дивлячись на це область відстає. Винниківський, Жовківський, Краковецький, Лопатинський, Магерівський, Ново-Яричівський, Рава-Руський та Поморянський райони лише в останні дні розпочали здавати сіно державі. Це свідчить про те, що в цих районах нічого не робилося у цій важливій державній справі.

По прийому сіна в області працює 16 заготівельних пунктів, отже багатьом районам доводиться возити сіно до сусіднього району. 14 приймальних сінопунктів знаходяться в більш-менш упорядкованому стані, але на двох приймальних пунктах – у Львові вже псується не один десяток центнерів сіна. Це серйозний сигнал!»

1967

4 липня, «Вільна Україна»

«Перша зустріч

До гастролів ризького театру російської драми

Перше знайомство. Від нього завжди багато чекаєш. Ризький театр російської драми вперше приїжджає у древній Львів – місто, відоме високою культурою і чудовими традиціями. Цілком природнє хвилювання, яке відчуває колектив театру, готуючись почати виступи. Наші гастролі відбуваються в ювілейному році, тому ми їх вважаємо своєрідним творчим звітом перед глядачами братньої республіки.

Репертуар – обличчя театру. Саме тому ми дуже уважно підійшли до складання нашої гастрольної афіші. Основне місце в ній займають твори сучасних радянських драматургів.»

16 липня, «Вільна Україна»

«Дари колоса золотого

Комбайн у нього новий. І керманич він досвідчений. Вміння, досвіду Григорію Тимчишину не позичати. Але хвилювався, як школяр перед екзаменом. Так, це було своєрідним випробуванням трудового завзяття. В артілі «Правда» Бродівського району починались жнива ювілейного року.

Слідом за комбайном Григорія Тимчишина загули ще сім красенів-богатирів, збираючи виплеканий невтомними руками хліб. Євген Павлів, Василь Мандзюк, Іван Гутник, Євген Юхимів, Йосип Бордюк, Володимир Богдан і Михайло Мартинюк – ось ті, що стали заспівувачами хліборобського походу по щедрі дари колоса золотого.»

1991

5 липня «За вільну Україну»

«Угорщина пропонує

Просторий палац спорту що на вулиці Черняховського мав працювати на великий теніс. Але краще почуває себе тут великий бізнес… вчора на запрошення Львівської товарно-фондової біржі у палаці спорту розгорнули виставку – аукціон 100 відомих угорських фірм, переважно споживчої кооперації.

От, скажімо, угорський кооператив «Полгар і його місцевість». На стелажах розмістилися ковбаси, сало, шинки… Нарахував десь 30 сортів. Не міг утриматися від наївного питання, чи є це все на прилавках угорських магазинів? — Є значно більше… — відповів угорець»

Олександр Сирцов