Етнічний угорець Лайош Молнар є правдивим українським кобзарем. І не лише тому, що добре володіє традиційними кобзарськими інструментами, а й на жаль, є незрячим. Отож ми домовились з ним про зустріч в його невеличкому офісі на Новому Львові.
«Адвокат із Личаківської» стала ювілейною, 50-ю книгою українського письменника Андрія Кокотюхи, вона побачила світ у видавництві «Фоліо». Дія книги відбувається на початку ХХ століття, а якщо точніше – у 1908 році. Її головним героєм є киянин Клим Кошовий, якому вдалось втекти спочатку із тюрми, а потім від царської поліції до Львова.
Різдвяні звичаї українців включають як давні, ще дохристиянські, та к і відносно нові, які пов’язані вже з християнською добою. Етнографи ці два пласти автентичної спадщини чітко розрізняють та стверджують, що між ними є свої відмінності – принаймні про це мені розповів директор інституту етнографії НАН України Степан Павлюк.
Різдвяні традиції українців попри свою універсальність мають суттєві регіональні відмінності. Принаймні етнографи доволі чітко розрізняють особливості святкування найбільшого християнського свята у різних українських регіонах.
Буквально у двох кроках від надто шумного та гамірного проспекту Чорновола заховалася площа, яка б могла стати справжнім осередку тиші, спокою та розміреності. Для цього треба зовсім небагато – впорядкувати площу, поставити лавочки, дитячі качелі, зробити невеликий скверик.
Якщо пройти цією вулицею, то можна дуже добре помітити занепад, якого зазнала ця колись славна дільниця Львова – Підзамче. За іронією долі старою назвою цією вулиці є Королівська. А раз так, то це навряд чи міг бути якийсь далекий загумінок Львова – якось не випадає таку статусну назву давати поганенькій вулиці.
Одна з найцікавіших дільниць Львова – Новий Світ почала активно розвиватись наприкінці ХІХ століття, головним чином завдяки зусиллям двох найвидатніших архітекторів того часу Юліана Захаревича та Івана Левинського. Саме вони є авторами проектів значної частини розташованих тут будівель.
Це зараз Глиняни невеличке містечко, розташоване в стороні від загальнодержавних земель, а у давні часи через нього проходив один з основних шляхів, який вів до центру українських земель – про це мені розповів один з найкращих львівських екскурсоводів Петро Радковець.
